Канкрін Єгор Францович
Граф Єгор Францович Канкрін (нар. 16 (27) листопада 1774 — 9 (21) вересня 1845) — російський економіст, державний діяч і письменник німецького походження, генерал інфантерії, міністр фінансів Російської імперії у 1823–1844 рр.
Єгор Францович Канкрін | |
---|---|
нім. Georg Ludwig Cancrin | |
Граф Єгор Францович Канкрін | |
Народився |
16 (27) листопада 1774 Ганау, Гессель-Кассель (Німеччина) |
Помер |
9 (21) вересня 1845 (70 років) Павловськ, Росія |
Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd |
Країна | Німеччина |
Національність | німці[1] |
Діяльність | економіст, письменник, міністр фінансів |
Відомий завдяки | державний діяч |
Alma mater | Марбурзький університет |
Знання мов | німецька |
Титул | граф |
Посада | міністр фінансів Російської імперіїd і member of the State Council of the Russian Empired |
Військове звання | Генерал від інфантерії |
Конфесія | реформатська церква |
Рід | Q46199926? |
Батько | Franz Ludwig von Cancrind[2] |
У шлюбі з | Yekaterina Kankrind |
Діти | Valerian Michael Cancrind[3], Franz Fabian Cancrind, Viktor Cancrind і Zinaida Keyserlingd |
Нагороди | |
|
Життєпис
Георг Людвіг Канкрін народився в місті Ганау в єврейсько-німецькій сім'ї інженера Франца Канкріна. Батько певний час керував солеварними заводами в Новгородській губернії. Георг Людвіг навчався в Гессенському та Магдебурзькому університетах, потім поїхав до Росії. 1800 року написав проект розвитку вівчарства в Росії, який потрапив на очі віце-канцлера графа Остермана. Канкріна прийнято на роботу до Міністерства внутрішніх справ. Працював помічником генерал-провіантмейстера в чині статського радника, 1809 року написав працю про те, як у війні проти Наполеона, яка наближалась, Росії буде важливо використати своє географічне розташування та ресурси. Під час походу російської армії в Європу відповідав за постачання провіанту для солдатів, відзначився розумним і економним підходом до справи, нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня.
1823 року призначений міністром фінансів Російської імперії. При ньому була в 1839–1843 рр. здійснена грошова реформа в Росії, що встановила систему срібного монометалізму, був розпочатий обмін всіх асигнацій на державні кредитні білети, що обмінюються на золото і срібло, емісія платинової монети.
Див. також
- Канкріна реформа 1839—1843
- Жданова К. Ф., Веремій Г. Є. Церква в Приморському - будівля і люди // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 17, 2021, с. 20–24.
Примітки
- Картотека Амбургера
- Канкрин, Франц-Людвиг // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 294.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела та література
- О. М. Мовчан. Канкріна реформа 1839—1843 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 82. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.