Карабут Іван Лаврентійович

Іван Лаврентійович Карабут (11 червня 1914, м. Миколаїв — зник 3 вересня 1944, поблизу м . Остроленка) радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), під час Німецько-радянської війни командир ескадрильї 7-го гвардійського штурмового авіаполку 230-ї штурмової авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту СССР.

Іван Лаврентійович Карабут
Народження 11 червня 1914(1914-06-11)
Миколаїв
Смерть 3 вересня 1944(1944-09-03) (30 років)
поблизу м. Остроленка, Польща
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Роки служби 1941–1944
Партія ВКП(б)
Звання Капітан
Формування 7-й гшап
Командування ескадрилья
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди

Біографія

Народився в м. Миколаєві, проте незабаром сім'я емігрувала до Росії, до Ростовської області. Українець. Навчався у школі фабрично-заводського учнівства, працював на заводі. Вступив у Батайську авіаційну школу цивільного повітряного флоту, яку закінчив 1937. Працював пілотом сільськогосподарської авіації, потім в цивільній авіації в Середній Азії.

У січні 1941 забраний до сталінської армії. Учасник Другої світової війни.

Фрагменти з нагородного листа І. Л. Карабута:

"У Вітчизняній війні бере участь з 29.07.41 р. по теперішній час. З рядового льотчика виріс до командира ескадрильї, досвідченого, мужнього і відважного повітряного воїна, який розуміє тактику ворога і невпинно вдосконалює свою бойову майстерність. З початку війни товариш Карабут в 210-му ближньобомбардувальному авіаполку літав на літаку «Су-2».

За 50 успішних бойових вильотів на літаку «Су-2» і за ефективне бомбардування і штурм мотопіхоти ворога 5.12.41 р. нагороджений орденом Червоного Прапора. 29.12.41 р. нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня за 128 успішних бойових вильотів на літаку «Су-2», з них: 38 вильотів — на штурм мотомехколонн, 29 — на розвідку, решта — на бомбардування ворожих переправ, позицій, об'єктів. 28.05.43 р. товариш Карабут нагороджений третьою урядовою нагородою — другим орденом Червоного Прапора за вміле командування ескадрильєю і за особисто вчинені 35 успішних бойових вильотів на літаку «Іл-2» у важких умовах боротьби в низов'ях Кубані. Володіючи високою технікою пілотування, будучи глибоко відданий партії Леніна-Сталіна і своїй Батьківщині, товариш Карабут виконував і виконує найскладніші і відповідальні бойові завдання, проявляючи при цьому стійкість, мужність, високе вміння і відвагу. Після третьої урядової нагороди товариш Карабут зробив 4 успішних бойових вильоти, безперервно завдаючи ударів по ворогові в низов'ях Кубані і Тамані. 10 серпня 1943 товариш Карабут переведений в 7-й гвардійський ордена Леніна винищувальний авіаційний полк на посаду командира ескадрильї. Як найкращий і досвідчений офіцер, з новою бойовою енергією взявся за роботу товариш Карабут. За час напруженої бойової роботи з 6 вересня по 7 жовтня його ескадрилья зробила 168 успішних бойових вильотів. Незважаючи на труднощі, в умовах сильно насиченого бою, втратили тільки один екіпаж. За ці вильоти льотчики знищили і пошкодили: літаків — 1, танків — 8, автомашин — 61, паровозів — 4, вагонів — 16, підпалено цистерн з пальним — 3, різних знарядь — 32, мінометів — 13, потоплено барж — 2, підірвано два склади боєприпасів, винищено понад 500 солдатів і офіцерів. За цей час не було аварій, поломок або яких-небудь інших пригод. Товариш Карабут дбайливо і вимогливо виховує підлеглих.

За високі зразки мужності і відваги, за вміння бити ворога остаточно, виховання молодих кадрів льотчиків на досвіді боїв, за успішно вчинені особисто товаришем Карабут бойових вильотів на літаку «Су-2» — 128 і на літаку «Іл-2» — гідний вищої урядової нагороди — присвоєння звання «Герой Радянського Союзу». — Карабут Іван Лаврентійович / / Незабутні роки. 1941—1945: Спогади азовчан про Велику Вітчизняну війну. Кн. 2. — Азов, 1999. — С. 20-21.

Указом Президії Верховної Ради СРСР 1944 Карабуту присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1]. У складі полку брав участь у боях за Крим, Білорусь, Польщу. За 10 кілометрів східніше міста Остроленка Карабут підбитий зенітною артилерією. Сів на ворожій території.

У книзі втрат особового складу авіаполку записано: «… місце знаходження літака та екіпажу встановити не вдалося …». До теперішнього часу числиться зниклим безвісти.

Примітки

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1

Джерела

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987
  • Емельяненко В. Б. В военном воздухе суровом… М., 1976.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.