Карабіневич Аполлінарія
Карабіневич Аполлінарія (на сцені — Люся Барвінок, дівоче прізвище — Лопухович) (4 (16) серпня 1896, Борзна, Чернігівщина — 22 серпня 1971, Рочестер) — українська актриса, режисерка, театрально-громадська діячка, педагогиня. Дружина Панаса Карабіневича.
| Карабіневич Аполлінарія (Люся Барвінок) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Аполлінарія Лопухович | |||
| Інші імена | Люся Барвінок (сценічне ім'я), Lusya Karabinevych | |||
| Народилася |
4 (16) серпня 1896 Борзна (Чернігівщина) | |||
| Померла |
22 серпня 1971 (75 років) Рочестер, шт. Нью-Йорк | |||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | актриса, режисер, театрально-громадська діячка, педагог | |||
| Чоловік | Панас Карабіневич | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Життєпис
Народилась 4 (16) серпня 1896 (за іншими даними — 10 серпня) у Борзні на Чернігівщині в козачій родині. Вона була правнучкою козака Чернігівського куреня і донькою священника.[1] Навчалась у київській середній школі, а проживала постійно на Поділлі.[2]
На сцені з 1913 року. Грала у мандрівних антрепризах А. Ніколаєнка, О. Суходольського. Згодом стала артисткою Театру Миколи Садовського у Києві.
1917—1920 — у Державному театрі УНР під керівництвом М. Садовського у Кам'янці-Подільському.
1920 року переїхала до Галичини. Працювала в українських мандрівних театрах Івана Когутяка, Ольги Міткевичевої, трупі «Відродження» Миколи Айдарова та ін.
1924—1939 — режисерка і мистецька керівниця мандрівних театрів П. Карабіневича, з якими виступала на Волині, Поліссі, Лемківщині, Закарпатті, у Галичині, Польщі. У 1929—1932, 1937 роках обіймала мистецький провід Українського театру П. Карабіневича, 1932—1936 — Наддніпрянського театру П. Карабіневича.
1938—1939 — в Українському Драматичному Театрі ім. М. К. Садовського.
1939—1941 — у Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка.
1944—1949 — у Німеччині: створила дитячу театральну студію, виступала у театрі м. Швайнфурт.
1949 року виїхала до США (м. Рочестер, шт. Нью-Йорк). Організовувала аматорські вистави на користь Злученого українсько-американського допомогового комітету і школи українознавства при Православній церкві св. Покрови, у якій викладала. Була членом Об'єднання митців української сцени.
Грала різнопланові ролі, серед яких найвдаліші — характерні. До репертуару театрів добирала побутові та історичні твори, популярні перекладні оперети.[3]
Виховала низку талановитих акторів, серед яких — Віра Левицька.
Ролі
- Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського)
- Вустя, Хівря («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького)
- Ганна («Гетьман Полуботок» за О. Барвінським)
- Килина («Хмара» О. Суходольського)
- Маруся («Воскресіння» В. Чубатого)
- Олена («На перші гулі» С. Васильченка)
Режисерські роботи
- «Наталка Полтавка» І. Котляревського
- «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка
- «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького
- «Ніч на Івана Купала» за М. Гоголем
- «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
- «Маруся Богуславка» М. Старицького
- «Хмара» О. Суходольського
Примітки
- Українське козацтво. — 1968. — № 5-9. — С. 47.
- Наше життя — січень 1972. — с. 14. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2015.
- Карабіневич Аполлінарія / Р. Я. Лаврентій // Енциклопедія сучасної України
Посилання
- Ювілей, якого вже не буде (про Люсю Барвінок-Карабіневич) Свобода, 06.11.1971, с. 5
- Українські театри Панаса Карабіневича (20-30 роки ХХ століття) / Роман Лаврентій // Вісник НТШ / Світова рада Наукових товариств імені Шевченка. — Львів, 2011. — № 45. — С. 39-45, с. 40
- Карабіневич Аполінарія // Ізборник[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 304—323]
- Карабіневич Аполінарія Абрамівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 31. — ISBN 966-528-199-2.