Карагіє

Карагіє, Каракія, також Батир (каз. Қарақия ойпаты, Батыр) — западина на півострові Мангистау (Мангистауська область), між східним узбережжям Каспійського моря (на заході) і плато Мангистау (на сході), приблизно за 50 км на південний схід від міста Актау (Шевченко). Найглибша суха западина в Казахстані і одна із найглибших в Азії (132 м нижче рівня моря).

Западина Карагіє
Қарақия ойпаты
Западина Карагіє
Місце розташування
Країна  Казахстан
Регіон Мангистауська область
Район Мангистау
Географія
Максимальна западина  −132 м[1]
Довжина 40 км[2]
Ширина 10-25 км[3]
Координати 43°24′00″ пн. ш. 51°47′24″ сх. д.
Геологія
Тип Карстового походження

Назва

Вважається, що назва западини походить від тюркського слова Каракія, де кара — «чорний», а кія — «крутий косогір», що досить точно описує характер крутих схилів западини. За іншою версією назва в перекладі означає «чорна паща».[2] Інша назва западини — Батир — походить від тюркського слова батир, що в перекладі означає — «богатир», «бахадур», «силач» і пов'язана із назвою однойменного озера.[4]

Характеристика

Западина має обриси неправильного видовженого овалу із фестончатими виступами,[5] і простяглася з північного заходу на південний схід. Довжина западини становить 40 км (за іншими даними 85 км),[3] ширина — від 10 до 25 км.

Утворення западини пов'язують із процесом вилуговування солених порід, з просідаючими і карстовими процесами, що мали місце на узбережжі Каспійського моря. В основі карсту лежить процес розмивання і розчинення порід підземними природними водами. Підземна вода, просочуючись до низів наявних в вапняках, доломітах і гіпсах тріщин, поступово розчиняла гірські породи, розширювала ці тріщини, утворюючи глибокі і вузькі прірви. Стіни і ложе таких заглиблень, розширювалися, створювали величезні вирви і печери. У міру розширення печер їх стеля і стіни обвалювалися під вагою верхніх шарів ґрунту. Цей процес безперервно повторювався і був направлений у глиб землі, де ще залягали соленосні і вапнякові породи. У результаті утворилися величезні пустоти, які заповнювалися подрібненою породою; виникали провали, сліпі долини, ніші та гроти, балки, порожнини, ходи, природні колодязі. Процеси ці не припинилися і нині, про це у западині свідчать зовсім недавні обриви і уступи, розчленовані широкими і глибокими ущелинами, ярами та балками.

На дні западини знаходиться озеро Батир, рівень води і площа якого дуже мінливі і залежать від кількості опадів і пори року. Коли озеро пересихає, дно западини покривається солончаками.[4]

Фауна і флора

Западину населяють муфлони, корсаки, змії, зайці і стерв'ятники. Це єдине місце в межах плато Мангистау, де ростуть їстівні гриби.

Див. також

Примітки
  1. «Topographic Maps». Западина Карагіє на TopoMapper.com.
  2. Казахстан. Земля чудес. Алмати: BW-KZ. 2009 року.]
  3. Карагиё // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  4. Озеро Батир в «Географічній енциклопедії».(рос.)
  5. Виступи зубчастої або округлої форми.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.