Каракулинський район

Район розташований на південному сході республіки.

Вперше район був утворений у жовтні 1923 року як експериментальний, однак 1924 року ліквідований. Заново район утворений 4 листопада 1926 року у складі Уральської області, він мав площу 719,7 верст, населення 27 165 осіб. В кінці 1931 року він був ліквідований і приєднаний до Сарапульського району. В лютому 1935 року район був відновлений, він складався з 70 населених пунктів, об'єднаних у 15 сільрад: Каракулинська, Марагінська, Ломовинська, Новоселовська, Колесниковська, Чегандинська, Ниргиндинська, Новопоселенновська, Кулюшевська, Грем'ячеська, Усть-Саклинська, Шумшорська, Черновська, Арзамасцевська, Вятська.

22 жовтня 1937 року район переданий до складу Удмуртської АРСР. Станом на 1941 рік населення району становило 23 622 особи в 67 населених пунктах. В роки Другої світової війни на фронт відправлено 30 % всього чоловічого населення, 75 % з яких загинули. 1941 року в райцентрі відкрито дитячий будинок для евакуйованих дітей, яким керував Певзнер Самуїл Маркович. В період 1950–1959 років відбулось укрупнення сільрад і з 15 колишніх утворено 7. В період із січня 1963 по 12 січня 1965 роки район був знову об'єднаний із Сарапульським районом. Станом на 1965 рік в межах району виділялись такі сільради: Каракулинська, Чегандинська, Ниргиндинська, Арзамасцевська, В'ятська, Галановська, Велико-Калмашинська.

Населення району становить 10450 осіб (2019[1], 12230 у 2010[2], 13835 у 2002[3]).

У національному складі 75,2 % — росіяни, 17,3 % — марійці, 4,3 % — удмурти, 3,8 % — татари.

АТП району

Район адміністративно поділяється на 12 сільських поселень, включає в себе 32 населених пункти:

Основу економіки району складають нафтовидобувні підприємства (99 %), які видобувають 22 % всієї нафти республіки.

• На сайті Державної ради республіки
• На офіційному сайті республіки^{[недоступне посилання з липня 2019]}