Каракулинський район

Кара́кулинський район (удм. Каракулино ёрос) район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Каракулино.

Каракулинський район
рос. Каракулинский район
удм. Каракулино ёрос
Герб Каракулинського району Прапор Каракулинського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 4 листопада 1926 року
Населення: 10450 осіб (2019)
Площа: 1192,56 км²
Густота населення: 8,76 осіб/км²
Телефонний код: 7-34132
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Каракулино
Кількість сільських поселень: 12
Сільських населених пунктів: 32
Влада
Голова місцевої думи: Русінов Сергій Миколайович

Географія

Район розташований на південному сході республіки.

Історія

Вперше район був утворений у жовтні 1923 року як експериментальний, однак 1924 року ліквідований. Заново район утворений 4 листопада 1926 року у складі Уральської області, він мав площу 719,7 верст, населення 27 165 осіб. В кінці 1931 року він був ліквідований і приєднаний до Сарапульського району. В лютому 1935 року район був відновлений, він складався з 70 населених пунктів, об'єднаних у 15 сільрад: Каракулинська, Марагінська, Ломовинська, Новоселовська, Колесниковська, Чегандинська, Ниргиндинська, Новопоселенновська, Кулюшевська, Грем'ячеська, Усть-Саклинська, Шумшорська, Черновська, Арзамасцевська, Вятська.

22 жовтня 1937 року район переданий до складу Удмуртської АРСР. Станом на 1941 рік населення району становило 23 622 особи в 67 населених пунктах. В роки Другої світової війни на фронт відправлено 30 % всього чоловічого населення, 75 % з яких загинули. 1941 року в райцентрі відкрито дитячий будинок для евакуйованих дітей, яким керував Певзнер Самуїл Маркович. В період 19501959 років відбулось укрупнення сільрад і з 15 колишніх утворено 7. В період із січня 1963 по 12 січня 1965 роки район був знову об'єднаний із Сарапульським районом. Станом на 1965 рік в межах району виділялись такі сільради: Каракулинська, Чегандинська, Ниргиндинська, Арзамасцевська, В'ятська, Галановська, Велико-Калмашинська.

Населення

Населення району становить 10450 осіб (2019[1], 12230 у 2010[2], 13835 у 2002[3]).

У національному складі 75,2 % росіяни, 17,3 % марійці, 4,3 % удмурти, 3,8 % татари.

Адміністративний поділ

АТП району

Район адміністративно поділяється на 12 сільських поселень, включає в себе 32 населених пункти:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Арзамасцевське сільське поселення 112,60 1062 882 708 Арзамасцево 5
Биргиндинське сільське поселення 67,89 809 737 695 Биргинда 2
Боярське сільське поселення 88,24 640 516 411 Боярка 2
Вятське сільське поселення 100,02 583 468 370 Вятське 1
Галановське сільське поселення 102,75 865 689 548 Галаново 2
Каракулинське сільське поселення 197,17 5193 4875 4331 Каракулино 6
Колесниковське сільське поселення 77,92 492 405 339 Колесниково 1
Кулюшевське сільське поселення 86,79 899 788 678 Кулюшево 3
Малокалмашинське сільське поселення 94,60 894 749 593 Малі Калмаші 2
Ниргиндинське сільське поселення 90,79 802 801 719 Ниргинда 3
Пінязьке сільське поселення 76,68 842 695 564 Пінязь 3
Чегандинське сільське поселення 97,11 754 625 494 Чеганда 2

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Каракулино 5 109 4 814
2 Арзамасцево 870 787
3 Малі Калмаші 850 733
4 Ниргинда 704 717
5 Биргинда 663 618
6 Чеганда 736 596
7 Галаново 700 559
8 Вятське 583 468
9 Боярка 509 420
10 Колесниково 492 405

Господарство

Основу економіки району складають нафтовидобувні підприємства (99 %), які видобувають 22 % всієї нафти республіки.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.