Карамишев Петро Васильович

Петро́ Васи́льович Карами́шев (1905, Сердобськ, Сердобський повітd, Пензенська губернія, Російська імперія — 24 березня 1941(1941-03-24), Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський діяч органів державної безпеки, капітан державної безпеки. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1939).

Карамишев Петро Васильович
Народився 1905
Сердобськ, Сердобський повітd, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер 24 березня 1941(1941-03-24)
Київ, Українська РСР, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 РРФСР
 СРСР
Національність росіяни
Діяльність політик, чекіст
Посада депутат Верховної Ради УРСР
Військове звання капітан державної безпеки
Партія ВКП(б)
Нагороди

Біографія

Народився 1905(1905) року в родині селянина-бідняка в місті Сердобськ, тепер Пензенська область, Росія. Здобув початкову освіту. Працював у господарстві батька. З 1921 року був співробітником політпросвіти.

У 1922 році вступив до комсомолу, перебував на відповідальній комсомольській роботі: відповідальний секретар волосного комітету РКСМ, член бюро Сердобського повітового комітету ВЛКСМ, секретар редакції газети «Красная деревня» у місті Сердобську. У 1927–1928 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Сердобського повітового комітету ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1928 році працював судовим виконавцем народного суду, секретарем виконавчого комітету Сердобської районної ради Середньо-Волзької області.

У серпні 1928 — лютому 1929 року — експедитор-діловод Балашовського окружного відділу ДПУ. У лютому 1929 — червні 1930 року — помічник уповноваженого інформаційного відділу Камишинського окружного відділу ДПУ. У червні 1930 — квітні 1931 року — уповноважений Єланського районного відділу ДПУ Нижньо-Волзького краю. У квітні 1931 — 1932 року — т.в.о. начальника Єланського районного відділу ДПУ Нижньо-Волзького краю.

У 1932 — січні 1933 року — курсант Центральної школи ОДПУ СРСР. У січні 1933 — січні 1935 року — заступник начальника політичного відділу Бандурської машинно-тракторної станції по ДПУ-НКВС Арбузянського району Одеської області.

У січні — серпні 1935 року — уповноважений 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У серпні — грудні 1935 року — оперативний уповноважений 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У грудні 1935 — листопаді 1936 року — оперативний уповноважений 7-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У листопаді — грудні 1936 року — помічник начальника 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У грудні 1936 — травні 1937 року — помічник начальника 1-го відділення 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У травні — серпні 1937 року — начальник 5-го відділення 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У серпні — жовтні 1937 року — помічник начальника 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області.

7 жовтня 1937 — 3 березня 1938 року — заступник начальника УНКВС по Рязанській області РРФСР.

3 березня 1938 — 15 січня 1939 року — начальник УНКВС по Миколаївській області.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Олександрійській виборчій окрузі № 131 Миколаївської області.

4 серпня 1939 року заарештований органами НКВС. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Київського округу на процесі 18–23 березня 1941 року за статтею 206-17 «б»[1] Кримінального кодексу УРСР до вищої міри покарання. Розстріляний.

Не реабілітований.

Звання

Нагороди

Примітки
  1. Кримінальний Кодекс УСРР зі змінами на 15 вересня 1935 р.
    Стаття 20617.
    а) За зловживання владою, перевищення влади, бездіяльність влади, а також недбайливе ставлення до служби особи начальницького складу Робітничо-селянської Червоної армії, якщо ці вчинки систематично або з корисливих міркувань чи в наслідок іншої особистої заінтересованості, а також якщо вони мали своїм наслідком дезорганізацію доручених їй сил чи дорученої їй справи, або, хоча б вони й не мали зазаначених наслідків, але звідома могли їх мати, чи були вчинені за воєнного часу або в бойовій обстанові, — позбавлення волі на строк не менший за шість місяців.
    б) За той самий вчинок при обтяжливих обставинах, — найвищий захід соціяльної оборони.

Джерела
  • Карамышев Петр Васильевич // Кто руководил НКВД, 1934–1941: Справочник / Н. В. Петров, К. В. Скоркин ; О-во «Мемориал» и др. ; под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского. — М. : Звенья, 1999. — 504 с. (рос.)
  • Карамышев Пётр Васильевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 53.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Москаленко М. Петро Васильович Карамишев // Більшовицький шлях : газета. — Миколаїв, 1938. — № 130 (189). — 8 червня. — С. 2.
  • Степанов П. Вірний син Радянської батьківщини // Більшовицьке плем'я : газета. — Миколаїв, 1938. — № 22. — 12 червня. — С. 2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.