Каратауський фосфоритоносний басейн

Карата́уський фосфоритоно́сний басе́йн — один з найбільших у світі, розташований в Джамбулській і Чимкентській області Казахстану. Центр — місто Жанатас.

басейн корисної копалини
Каратауський фосфоритоносний басейн
каз. Қаратау [фосфорит] алабы
рос. Каратауский [фосфоритоносный] бассейн
рос. Фосфоритоносный бассейн «Каратау»[1]
На честь Каратау
Продукт Фосфорити
Континент Азія
Країна  Казахстан
Регіон Жамбильська область
Туркестанська область
Нас. пункт Жанатас
Відкривач Panteleymon Bezrukovd[1]
(людина)
Відкрито 1936
Розробка 1946
Площа 2500 км²[2]
Довжина 120 км
Ширина 25 ± 10 км
Надрокористувач Казфосфат
Склад родовище (50)[1]
Література [3]
Корисні копалини Азії
Геологія Азії
Гірнича промисловість Азії

Характеристика

Площа 2,5 тис. км². У межах басейну виявлено 45 родовищ фосфоритів. Найбільші з них: Жанатаське, Кокджонське, Коксуйське, Гіммельфарбське, Учбаське. Загальні запаси і прогнозні ресурси фосфоритів басейну оцінюються в 3,5 млрд т Р2О5 (15 млрд т руди). Експлуатуються Чулак-Тауське, Аксайське, Жанатаське, Кокджонське і Т'єсайське родовища (88% розвіданих запасів).

Каратауський фосфоритоносний басейн розташований на крилі антиклінорія М. Каратау, складеного породами верхнього докембрію і нижнього палеозою. Вони дислоковані в серію паралельних складок і розбиті системою паралельних підкидів, утворюючи лускату будову.

Фосфоритоносна серія складається з 3 основних горизонтів: «нижній доломіт» (6-8 м), крем'янистий (до 15-25 м) і фосфоритовий (до 30-60 м). Останній розчленовується пачкою фосфато-крем'янистих сланців на ниж. і верх. фосфоритові пачки. Фосфорити оолітово-мікрозернисті. Попутні корисні компоненти фосфоритових руд — рідкісноземельні елементи і флуор входять у молекулу фосфату. Шкідливий компонент руд — доломіт.

Джерела
  1. Казфосфат — Казфосфат, 1999.
  2. Білецький В. С., колектив авторів КАРАТАУСЬКИЙ ФОСФОРИТОНОСНИЙ БАСЕЙН // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецький — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — Т. 3. — С. 687. — ISBN 978-966-7804-14-5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.