Жамбильська область
Жамби́льська о́бласть (колишня Джамбульська область; каз. Жамбыл облысы, рос. Жамбылская область) — адміністративна одиниця Казахстану, адміністративний центр — місто Тараз (колишній Джамбул, Жамбил).
| Жамбильська область | |||
|---|---|---|---|
| каз. Жамбыл облысы | |||
| |||
 | |||
Країна:  Казахстан | |||
| Основні дані | |||
| Утворена: | 14 жовтня 1939 року | ||
| Населення (2009[1]): | 1022129 осіб | ||
| Площа: | 144275 км² | ||
| Густота населення: | 7,09 осіб/км² | ||
| Телефонний код: | 7-726 | ||
| Поштові індекси: | 080000 | ||
| Населені пункти та округи | |||
| Адміністративний центр: | місто Тараз | ||
| Кількість районів: | 10 | ||
| Кількість сільських округів: | 149 | ||
| Кількість міських адміністрацій: | 4 | ||
| Міських населених пунктів: | 4 | ||
| Сільських населених пунктів: | 371 | ||
| Влада | |||
| Вебсторінка: | http://www.zhambyl.kz/ | ||
| Голова області: | Бозимбаєв Канат Алдабергенули | ||
Розташована область на півдні Казахстану. На півдні має державний кордон з Киргизстаном. Площа області становить 144,3 тис. км².
Історія
Утворена 14 жовтня 1939 року із частини Південно-Казахстанської області. З 4 травня 1993 року стару назву Джамбульська область змінено на сучасну. Область названа на честь міста Джамбул (сучасний Тараз), яке в свою чергу було назване на честь казахського поета Джамбула Джабаєва (Жамбил Жабаєв). Хоча місто Джамбул і перейменували на Тараз, назву області залишили.
2 вересня 2019 року до складу області була виключена територія площею 10,92 км² зі складу Алматинської області[2].
Адміністративний поділ
Райони
| № | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (2009) |
Центр | Сільські округи |
Міські адміністрації |
Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Байзацький район | 4500 | 82784 | Сарикемер | 17 | - | 42 |
| 2 | Жамбильський район | 4300 | 73591 | Асса | 16 | - | 40 |
| 3 | Жуалинський район | 4200 | 51260 | імені Бауиржана Момишули | 15 | - | 52 |
| 4 | Кордайський район | 8984 | 124684 | Кордай | 19 | - | 41 |
| 5 | Меркенський район | 7100 | 76753 | Мерке | 14 | - | 44 |
| 6 | Мойинкумський район | 50400 | 31347 | Мойинкум | 13 | - | 28 |
| 7 | Сарисуський район | 31300 | 41105 | Жанатас | 9 | 1 | 25 |
| 8 | Таласький район | 12200 | 50537 | Каратау | 13 | 1 | 24 |
| 9 | Турара Рискулова район | 9100 | 47824 | Кулан | 15 | - | 43 |
| 10 | Шуський район | 12000 | 94452 | Толе-бі | 18 | 1 | 35 |
| 11 | Таразька м.а. | - | 331925 | Тараз | - | - | 1 |
Найбільші населені пункти
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|
| 1 | Тараз | 335 154 | 331 925 |
| 2 | Шу | 34 999 | 36 531 |
| 3 | Кордай | 24 854 | 27 443 |
| 4 | Каратау | 28 281 | 26 639 |
| 5 | Сарикемер | 15 563 | 24 314 |
| 6 | Жанатас | 25 927 | 20 731 |
| 7 | Толе-бі | 17 860 | 19 000 |
| 8 | Кулан | 12 294 | 15 380 |
| 9 | Сортобе | 10 758 | 14 646 |
| 10 | Масанчі | 8 926 | 13 606 |
| 11 | Мерке | 12 882 | 13 467 |
| 12 | імені Бауиржана Момишули | 11 687 | 12 491 |
| 13 | Лугове | 9 876 | 10 242 |
Населення
Національний склад
Населення Жамбильської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 69,2 %, інші — 30,8 %:
- казахи — 722627 осіб (69,23 %)
- росіяни — 141829 осіб (13,59 %)
- дунгани — 42404 особи (4,06 %)
- турки — 29354 особи (2,81 %)
- узбеки — 24986 осіб (2,39 %)
- курди — 13220 осіб (1,27 %)
- корейці — 12452 особи (1,19 %)
- азербайджанці — 12185 осіб (1,17 %)
- татари — 10651 особа (1,02 %)
- киргизи — 7752 особи (0,74 %)
- німці — 6695 осіб (0,64 %)
- українці — 3888 осіб (0,37 %)
- уйгури — 2783 особи (0,27 %)
- чеченці — 2548 осіб (0,24 %)
- греки — 1637 осіб (0,16 %)
- білоруси — 870 осіб (0,08 %)
- інші народи — 7962 особи (0,76 %)
Господарство
Область промислово-аграрна. Частка промисловості у складі валового продукту області становить 23,8 %, на сільське господарство припадає 20,2 %.
Область багата на корисні копалини. Тут зосереджено 71,9 % балансових запасів фосфоритів республіки, 68 % плавикового шпату, 8,8 % золота, 3 % міді та 0,7 % урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальним і технічним камінням, будівельними матеріалами. У межах Шу-Сарисуської западини розвідано декілька родовищ природного газу. Запаси харчової і технічної солі становлять 10 млн тонн.
Природа
Флора і фауна області дуже різноманітна. Рослинний світ області налічує більш ніж 3 тис. видів. Загальна площа мисливських угідь становить 13,9 тис. га, в яких мешкає понад 40 видів тварин.
Рибогосподарський фонд, що займає площу 27,8 тис. га, складається з 81 водоймища, з яких 59 водоймищ придатні до рибогосподарської діяльності. З великих водосховищ варто зазначити Тасоткельське і Терс-Ашибулацьке. Найпоширенішими промисловими видами риб є товстолоб, білий амур, короп звичайний, судак звичайний, лящ звичайний, краль та вобла.
На території області функціонують 3 заповідники:
- Державний природний заповідник «Урочище „Бериккара“» — комплексний заповідник, займає площу 17,5 тис. га, де можна зустріти більш ніж 50 видів особливо рідкісних деревинно-чагарникових і трав'янистих рослин, занесених до Червоної книги, а з тварин — архара, індійського їжатця, райську мухоловку;
- Державний природний заповідник «Урочище „Каракунуз“» — ботанічний заповідник, загальною площею 3,07 тис. га, розташований на західних відрогах Заілійського Алатау. Плодові насадження яблунь, вишень, аличі, винограду змінюються ділянками кленового лісу, білої акації, шовковиці, волоського горіха;
- Андасайський державний природний заказник — зоологічний заказник, загальною площею 1 млн га, розташований по правому березі річки Шу. У рослинному покриві переважають ковила, типчак, біюргун, рідкісні ефемери, саксаул чорний, зарості чагарникових верб. Тваринний світ представлений архарами, куланами, гераньами, сарнами азійськими, кабанами, зайцями.
Примітки
- Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.
- Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
- Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019] (казах.), (рос.)
Посилання
- Офіційний сайт акимату Жамбилської області (казах.), (рос.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення (казах.), (рос.), (англ.)
- Карта області на Рубриконі
- Погода у Жамбилській області. Казахстан
- Казахстан. Жамбилська область (рос.)