Каратаєва Надія Юріївна

Каратаєва Надія Юріївна
рос. Надежда Юрьевна Каратаева
Ім'я при народженні рос. Надежда Юрьевна Каратаева
Народилася 25 січня 1924(1924-01-25)
Москва, РСФРР, СРСР
Померла 10 жовтня 2019(2019-10-10) (95 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Знання мов російська
Заклад Московський театр сатири
Учасник німецько-радянська війна
Роки активності з 1946[1]
У шлюбі з Папанов Анатолій Дмитрович
Діти Yelena Papanovad
Нагороди

IMDb ID 0438996

Надія Юріївна Каратаєва (нар. 25 січня[2] 1924, Москва — пом. 10 жовтня 2019[3], там же) — радянська і російська актриса театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1981). Вдова народного артиста СРСР Анатолія Папанова. Учасниця німецько-радянської війни.

Біографія

Надія Каратаєва народилася 25 січня 1924 року в Москві[2]. Її батьки ніякого відношення до мистецтва не мали: тато був військовим, мама працювала лаборанткою в закритому НДІ. Надія з дитинства обожнювала театр, грала героїнь в шкільному драмгуртку[4].

У червні 1941 року, відразу після закінчення середньої школи, вступила на акторський факультет ГІТІСу. Однак почалася німецько-радянська війна, яка змінила її плани. Батько пішов на фронт, а Надія, трохи провчившись в інституті, вирушили з мамою в евакуацію до Новосибірська. Там вона пройшла курси сандружинниць, а потім добровільно пішла на фронт. Працювала у військовому госпіталі, а потім сандружинницею в санітарному поїзді № 74 Чита—Москва—Чита, який забирав поранених у Москві і відвозив їх у тил. Робила пораненим бійцям уколи, перев'язки, розносила їм їжу, мила посуд. Ходила по вагонах і читала їм бойові листки і вірші[4].

В 1943 році ГІТІС відновив заняття. Надія повернулася на навчання в інститут, де познайомилася з Анатолієм Папановим, який прийшов туди з передової (був комісований за станом здоров'я). Йому запропонували навчатися на другому курсі. Так опинився разом з Надією, бо через відсутність чоловіків, дівчатам ні з ким було грати етюди. 20 травня 1945 року Надія та Анатолій одружилися[4].

У 1946 році Надія Каратаєва закінчила ГІТІС (акторський курс Марії Овчининської та Василя Орлова)[2].

Після закінчення інституту працювала разом з чоловіком у Російському драматичному театрі у місті Клайпеді Литовської РСР[2].

У 1948 році на запрошення театрального режисера Андрія Гончарова чоловік Надії повернувся до Москви, а вона приїхала до нього пізніше[4].

З 1950 року по 2014 рік Надія Каратаєва була актрисою Московського академічного театру сатири.

Померла в Москві 10 жовтня 2019 року в реанімації однієї з лікарень Москви. Похована поряд із чоловіком, Народним артистом СРСР Анатолієм Папановим, на Новодівичому кладовищі в Москві.

Родина

У Московському академічному театрі сатири з 1948 року і до самої смерті грав і її чоловік, актор Анатолій Папанов (1922—1987).

У 1954 році у подружжя народилася дочка, Олена Папанова, яка згодом стала актрисою Московського драматичного театру імені М. М. Єрмолової.

Творчість

Московський театр сатири

Надія Каратаєва служила в театрі з 1950 року по 2014 рік, зіграла на його сцені в багатьох виставах:

  • «Не ваша справа»
  • «Квадратура кола»
  • «Подруги»
  • «Божевільний день, або Одруження Фігаро»
  • «Стара діва»
  • «Смійтеся, паяци»
  • «У часу в полоні»
  • «Рідненькі мої»
  • «Ревізор»
  • «Гніздо глухаря»
  • «Маленькі комедії великого будинку»

та інші.

Фільмографія
  1. 1966 — Лабіринт (фільм-спектакль) — дружина судді
  2. 1971 — Офіцер флоту (фільм-спектакль) — сторожиха
  3. 1974 — Совість (1-ша серія) — медсестра
  4. 1974 — Маленькі комедії великого будинку (фільм-спектакль, сюжет № 1 «Оглядовий ордер») — Серафима Іванівна Іванова
  5. 1977 — Особисте щастя (серія № 4) — дільничний лікар
  6. 1978 — Таблетку під язик (фільм-спектакль) — Оксана Сметанкіна
  7. 1978 — У часу в полоні (фільм-спектакль) — мати скитальця
  8. 1982 — Ревізор (фільм-спектакль) — унтер-офіцерська вдова
  9. 1987 — Гніздо глухаря (фільм-спектакль) — Наталя Гаврилівна, дружина Судакова
  10. 2003 — Подаруй мені життя — бабуся Ольги
  11. 2004 — Лола і маркіз. Віртуози легкої наживи — бабуся
  12. 2004 — Під небом Верони — дружина академіка
  13. 2005 — Час збирати каміння — господиня
  14. 2005 — Невідкладна допомога-2 (серія № 6 «Мумія») — бабуся
  15. 2006 — Вісім люблячих жінок (фільм-спектакль) — Шанель
  16. 2006 — А ви йому хто? — бабуся Таня
  17. 2006 — Лікарська таємниця — Некрасова
  18. 2006 — 2007 — Любов як любов — Кузмінівна
  19. 2008 — Рідні люди (Україна) — бабуся Рая
  20. 2009 — 2010 — Спальний район — Марія Павлівна, директор школи
  21. 2011 — Зроблено в СРСР — бабуся Катя, сусідка Михайла
  22. 2012 — Інспектор Купер (фільм № 7 «Смерть зірки») — Семенівна

Примітки
  1. http://www.satire.ru/actors/karataeva-n-yu.html
  2. Рамазан Рамазанов. Актриса Надежда «Каратаева: Мне — 90, и это не предел!» Газета «Вечерняя Москва» // vm.ru (25 января 2014 года)
  3. Умерла вдова Анатолия Папанова актриса Надежда Каратаева
  4. Вдова Папанова: «Играть спектакль Толю привозили под конвоем». Надежда Каратаева рассказывает о своём супруге, известном актёре театра и кино Анатолии Папанове. Журнал «Коллекция. Караван историй», март 2015 года. // 7days.ru (27 марта 2015 года)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.