Каратинська мова
Каратинська мова (самоназва КІкІирлІи мацІцІи) - мова каратинців. За даними перепису населення РФ 2002р. каратинською мовою володіли 6574 осіб в Ботліхському і Ахвахському районі Дагестану.
Каратинська мова | |
---|---|
КІкІирлІи мацІцІи | |
Поширена в | Росія |
Регіон | Дагестан |
Носії | 6574 |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Регулює | Institut i͡azyka, literatury i iskusstva im. G. T͡Sadasyd |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
ISO 639-2 | cau |
ISO 639-3 | kpt |
Мова ділиться на 2 діалекти: власне каратинський (говори за назвами поселень:каратинський, анчіхський, арчойський, маштадинський, рачабадлинський, рацітлінський, чабакоройський, суих, нижньоінхелойський) та тукітинський (село Тукіта).
Найбільш близькою мова є до ахвахської. В граматиці характерна відсутність афективу, протиставлення еллативу та транслативу в відмінковій системі, наявність суфікса -хІуб, що виражає ступінь якості. Вокалічна система включає 11 голосних звуків: а, о, у, і, е, аь, та носові а, о, у, і, е. Приголосних звуків - 45.
Іменник має 3 класи: 1)іменники чоловічого роду(ваша-син, вацци-брат, гьеква-чоловік);показник класу афікс в-(як англійське w)в однині та б- в множині. 2)іменники жіночого роду(йаше-дочка, йацци-сестра);показник класу афікс й-(одн.) та б-(множ.). 3)звірі, предмети, явища(гІама-віслюк, борццІо-місяць, миса-хата),показник класу афікс б-(одн.) та р-(множ.).
Займенники теж утворюються з допомогою показників класу. Наприклад ди-мій та ишши-наш: в одн. буде «див, дий, диб»(мій, моя, моє),«ишшив, ишший, ишшиб»(наш, наша, наше); в множ. буде «дибай, дибай, дирай»(мої), «ишшибай, ишшибай, ишширай»(наші).
Множина утворюється за допомогою суфіксів: -иби, -аби: «раттІе» - кістка, «раттІиби» - кістки; «чирак» - лампа, «чиракаби» - лампи; «матІу» - люстерко, «матІаби» - люстерка. -ди, -ади, иди: «кІаркІан» - яйце, «кІаркІанди» - яйця. -й, -ай, -ий: «релъа» - ніч, «релъай» - ночі; «гьаркІа» - око, «гьаркІай» - очі; «зине» - корова, «зинай» - корови; «йаше» - дочка, «йаший» - дочки. -бди, -абди, -ибди: «гьадоъа» - голова, «гьадоъабди» - голови.
В 1998 році був розроблений алфавіт для мови, але він практично не використовується, бо каратинська мова є усною мовою спілкування в сім'ї чи з друзями(сусідами і т.д.). Більшість каратинців вододіє аварською, а дехто (мало) російською мовою.
А а | Б б | В в | Г г | ГІ гІ | Гь гь | Гъ гъ | Д д |
Е е | Ё ё | Ж ж | З з | ЖІ жІ | З з | И и | Й й |
К к | КІ кІ | КІІ кІІ | Кь кь | КьІ кьІ | Къ къ | Л л | ЛІ лІ |
Лъ лъ | М м | Н н | О о | П п | пІ | пъ | Р р |
С с | Т т | ТІ тІ | У у | Ф ф | Х х | XI хІ | Хь хь |
Хъ хъ | Ц ц | ЦІ цІ | ЦІІ цІІ | Ч ч | ЧІ чІ | ЧІІ чІІ | Ш ш |
Щ щ | ъ | Ы ы | ь | Э э | Ю ю | Я я | |
Ось декілька прикладів каратинських слів: Иля - мати, Имя - батько, Вацци -брат, Яцци - сестра, Ваша - хлопчик (син), Яше - дівчинка(дочка), Миса - хата, БагІа - лице, ГьантІикІа - вухо, МигІар - ніс, ЦІекІа - нога, Мугъул - спина, ГьинцІІу - двері, ГьинцІІе - подвір'я, ГьаркІа - око, Иссо - кіт, къоло - картопля, жІванжІва - білка, Милъе - сонце, Саре - лисиця, Шарбал - штани.