Карел Герман Аарт ван дер Вейк

Карел Герман Аарт ван дер Вейк (нід. Carel Herman Aart van der Wijck; 23 березня 1840 8 липня 1914) — нідерландський політичний діяч, сенатор, п'ятдесят третій генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.[1]

Карел Герман Аарт ван дер Вейк
нід. Carel Herman Aart van der Wijck
Карел Герман Аарт ван дер Вейк
Портрет Аарта ван дер Вейка. 1900 рік. Амстердам, Державний музей
Прапор
53-й Генерал-губернатор Голландської Ост-Індії
17 жовтня 1893  3 жовтня 1899
Монарх: Вільгельміна
Попередник: Корнеліс Пійнакер Гордейк
Наступник: Віллем Розебом
 
Народження: 23 березня 1840(1840-03-23)
Амбон, Голландська Ост-Індія
Смерть: 8 липня 1914(1914-07-08) (74 роки)
Барн, Нідерланди
Країна: Нідерланди
Партія: Liberal Uniond

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Карел Герман Аарт ван дер Вейк був сином Германа Костантина ван дер Вейка (1815–1889), члена Ради Індій і Маріанни Сюзанни Люсії де Кок ван Левен (1821–1912). Дитинство він прожив в Ост-Індії, навчався в Нідерландах, в гімназії міста Зютфен і в Королівській академії підготовки державних службовців Ост-Індії. Він повернувся до Батавії, де в 1864 році став чиновником Державного секретаріату. Просуваючись по адміністративній службі, ван дер Вейк в 1873 році став помічником резидента в Суракарті, а в 1876 році — в Бейтензорзі.

В 1880 році він був призначений резидентом Теґалу. На цій посаді йому вдалося врегульовувати конфлікти між виробниками і населенням щодо питної води. В 1884 році він був призначений резидентом в Сурабаї, а в 1888 році він вступив в Раду Індій. Наступного року він став віце0перзидентом Ради.

В 1893 році за поданням мініста колоній ван Дедема Карел Герман Аарт ван дер Вейк був призначений генерал-губернатором Голландської Ост-Індії.[2] Він прийняв присягу 17 жовтня 1893 року.

В 1894 році за ініціативи ван дер Вейка голландський уряд втрутився в конфлікт на Ломбоці, де вирувала громадянська війна між правителями Балі і місцевим населеням. Перша спроба виявилась провальною: еспедиційний корпус чисельністю 2500 солдат було розбито, шоста частина була вбита або потрапила в полон. Однак, завдяки швидким і рішучим крокам ван дер Вейка на острів було перекинуте підкріплення. За підсумками війни правляча балійська родина була скинута і острів перейшов під пряме управління уряду.

Ван дер Вейк вважав, що Нідерланди повинні передати функції утвердження бютжету уряду Ост-Індії. Крім того він поклав початок встановленню монопольного контролю уряду над виробництвом і продажем опіуму.

Після свого повернення до Нідерландів ван дер Вейк займав низку керівних посад в бізнесі, зокрема він був головою наглядової ради в Royal Dutch Shell з 1903 по 1913 роки. Він також був головою Гірничої ради, створеної в 1902 році і сенатором в Генеральних Штатах (1904). У вільний час ван дер Вейк займався генеалогією і випустив книгу Het Münsterse geslacht Van der Wijck (Гаага, 1911).

Карел Герман Аарт ван дер Вейк помер 8 липня 1914 в Барні.

Галерея

Примітки

  1. Jhr. C.H.A. van der Wijck, Parlement & Politiek.
  2. Vanvugt, Ewald (1994). De schatten van Lombok. Honderd jaar Nederlandse oorlogsbuit uit Indonesië. с. 20.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.