Карел Пік (есперантист)

Карел Пік (есп. Karolo Piĉ, 6 грудня 1920 — 15 серпня 1995) — чеський есперантист[2][3][4][5], член Академії есперанто[6], поет і письменник коротких оповідань, есе та романів мовою есперанто[7][8][9][10][11][12].

Карел Пік
чеськ. Karel Píč
Народився 6 грудня 1920(1920-12-06)[1]
Літомишль, Світави[1]
Помер 15 серпня 1995(1995-08-15)[1] (74 роки)
Літомишль, Світави
Поховання
 : 
Країна  Чехословаччина
 Чехія
Діяльність есперантист, перекладач, поет, письменник
Мова творів есперанто і чеська
Членство Академія есперанто
Нагороди

Fine Arts Competitions of UEAd

Творча та наукова діяльність

Карел Пік був відомим і впливовим автором творів мовою есперанто[13][14]. Він ввів і використовував в мові безліч неологізмів, частина з яких були спірними[15]. Крім неологізмів, К. Пік був відомий своїм експериментальним використанням мови есперанто. Деякі есперантисти вважають, що він зайшов настільки далеко в своїх експериментах, що замість есперанто використовував якусь іншу, придуману ним мову.

Найвідоміша праця К. Піка, що висвітлює його лінгвістичні експерименти[16], це напівавтобіографічний роман La Litomiŝla tombejo (Кладовище в Літомишлі, 1981). На цьому кладовищі в його рідному місті Літомишль похований і він сам. На його надгробному пам'ятнику написано чеськими словами «Esperantský spisovatel» («Есперанто-письменник»).

Письменник, поет і перекладач мовою есперанто, шотландець Вільям Ольд включив роман Піка до переліку класичних творів на есперанто[17].

Публікації
  • Короткі історії
    • Ekkrioj de Georgino
    • Fabeloj el transe
    • La Davida harpo
    • Aboco
    • Angoro
  • Новели
    • La Litomiŝla tombejo
    • Ordeno de verkistoj
    • Mistero de tri unuoj
    • La Bermuda triangulo (Бермудський трикутник)
    • Klaĉejo
  • Статті
    • La granda superstiĉo
  • Есе
    • Kritiko kaj recenzistiko en Esperanto
    • La interna vivo de Esperanto
    • Esperantaj neologismoj (Неологізми есперанто, Esperantista 1949 pp. 57, 65)

Література
  • «Prefere karoli picxe ol paroli kicxe», Jorge Camacho
  • Pri La Litomisxla tombejo vidu Sten Johansson, Bohemia amoro: Karolo Picx kaj Eli Urbanová 2005
  • Pri homoj kaj verkoj. Eseoj pri la Esperanto-kulturo . UEA. Rotterdam. 2012. 143 pagxoj. Pagxoj 95-112
  • Vlastimil Novobilský: Skizo pri la Esperanta literaturo, p. 57, eldonis Esperanto-junularo ĉe Domo de Kulturo en Opava (1956)
  • S. Kamarýt: Historio de La Esperanto-movado en Ĉeĥoslovakio, p. 111, ĈEA 1982
  • Alfonso Pechan: Gvidlibro por supera ekzameno, p. 155, Budapest 1966.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Esperanto Wikimania in Svitavy | Esperanto Language Blog
  3. Karolo Piĉ
  4. Radio Prague — A look at the Czech Esperanto movement
  5. page 185
  6. http://www.literatura.bucek.name/pic/pic.html
  7. UEA.ORG: Katalogo
  8. «Concise Encyclopedia of the Original Literature of Esperanto» page 617
  9. Beletra Almanako 10 (Ba10 — Literaturo En Esperanto) — Page 41
  10. Reinhard Haupenthal: Bibliographie seiner Veröffentlichungen .
  11. Stilfiguroj En La Poezio de Esperanto — Page 13
  12. Esperanto: language, literature, and community — Page 165
  13. Five Periods of Esperanto Literature. Процитовано 13 квітня 2020.
  14. Subjects. The British Library. Процитовано 13 квітня 2020.
  15. Архивированная копия. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 16 листопада 2010.
  16. Архивированная копия. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 18 вересня 2007.
  17. The list of «Esperanto Classics» compiled by William Auld | Esperanto-USA. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.