Карильське

Село Карильське лежить на розвилці дороги з с. Краснопілля на селище міського шляху Короп та с. Рождественське в пн. частині Коропського р-ну. Сільська рада міститься в центрі села. До районного центру Коропа від села 9км, до обласного центру Чернігова 135км. Найближчим містом є Кролевець, що знаходиться на віддалі 25км. До міста Конотопа 55км.

До найближчої залізничної станції Короп – Алтинівка (Пн – зах. залізниця) – 4км, до Мальцевої пристані на р. Десна – 15км. Найближча автобусна станція знаходиться в смт. Короп на віддалі 9км.

Природними багатствами села Карильського є ґрунтово-кліматичні умови, сприятливі для вирощування зернових (жита, кукурудзи, гречки, проса, гороху, ячменю) та технічних (льону, конопель) культур, а також картоплі, овочів (капусти, помідорів, огірків) і розведення садівництва.

Болото «Вольниця» багате покладами торфу, де його видобуває торфопідприємство «Вольниця». Околиці села багаті глиною і піском, які використовуються як будівельний матеріал. Село лежить в зоні (лісостепу) після зони мішаних лісів. Ґрунти дерново-підзолисті та сірі лісові. При їх систематичному удобрюванні здатні давати високі врожаї. Дикоростуча трав’яниста рослинність є бур’янами с/г культури. Серед них: суріпиця, осот, хвощ, щириця, плоскуха та ін. На дерново-підзолистих ґрунтах ростуть ліси з дуба, берези, осики, в підліску є ліщина, горобина. На підвищених піщанистих ґрунтах росте сосна. Знижені ділянки з торфоболотними ґрунтами покриті різними видами осоки з заростями верболозу та вільхи.

Існує дві легенди про топонім: 1- від слова «кара», відправляли козаків спокутувати провину в непрохідні місця на береги річки Вольниці; 2- козак Кирик з сім’єю поселився тут, названо було село Кирикським, а в процесі утворилася сучасна назва.

Карильське заснувалось не пізніше початку 17ст. В описі Старої Малоросі Лазаревського (т 2, Нижинский полк, 1897 г.с. 315) ми читаємо: ”поселен во всяким случає не поже нач.17 веня”: Першими поселенцями були козаки, які селились на вільних землях.

Перші поселенці села свої житла розміщували вздовж «Ржавці» (залишку заболоченої річки), яка знаходиться на південь від села. Сучасна назва заболоченої місцевості «Вольниця». Можливо й ріка, яка стала болотом, мала назву «Вольниця». Проте в жодному з надрукованих джерел старовинних описів даної місцевості назва ріки «Вольниця» не зустрічається.

За даних місцевих жителів і за описом старих книжок в селі Карильському в к. 16 ст. на поч. 17 ст. жили козаки. Жителі села поч. належали гетьману Многогрішному, а пізніше поміщику Бутовичу. Кількість землі, що належала поміщику встановити не вдалося. Основне зайняття населення в минулому було мисливство та рибальство, бо місцевість була зайнята болотами і лісами.

З 1917 року — у складі УНР. З 1921 року — стабільний комуністичний режим. З 1929 року влада переслідувала незалежних господарників Карильського, частину депортувала. А 1932 року вдалася до масових убивств голодом. За свідченням Ганни Мельник, у селі постійно працювали так звані буксири, що забирали усе їстівне та спеціальні поховальні бригади, які мали харчову винагороду за збирання трупів.[1] Частина мешканців Карильського порятувалося втечею до суміжних областей РСФСР.

До початку 1960-тих років мешканці села не мали право на загальнодержавний паспорт і насильно утримувалися в селі. Перші пенсії уряд СССР почав виплачувати лише з 1964 року.

На території села знаходяться наступні пам'ятки археології:

• Поселення доби бронзи, ХVIII століття Карильське 1 – в південно-західній частині села.
• Поселення доби бронзи, І тисячоліття нашої ери, ХVII – ХVIII століть Карильське 2 – на східній околиці села.
• Поселення неоліту, І тисячоліття нашої ери, ХVII – ХVIII століть Карильське 3 – в південно-східній частині села.
• Поселення доби бронзи, ХVII – ХVIII століть Карильське 4 – за 200 метрів на схід від села.
• Поселення доби бронзи, І тисячоліття нашої ери Чепелушин сад 1 – за 100 – 200 метрів на схід від південної околиці села.
• Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVII – ХVIII століть Грудок – за 200 метрів на південь від південно-східної околиці села.
• Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, І тисячоліття нашої ери Ковбасівщина 1 – за 400 метрів на північний схід від села.
• Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Ковбасівщина 2 – за 200 метрів на схід від південно-східної околиці села. [2]

• Карильська ЗОШ 1-3 ступенів
• Карильський Будинок культури
• Карильська сільська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини
• Дитсадочок "Капітошка"

• Хор «Берегиня»

• Церква «Преображенія», яка була збудована в 1676 році. В церкві зберігається частина мощі Святого Лаврентія, який народився в селі.
• Урочище «Чаща» — ландшафтний заказник місцевого значення.

На Івана-Купайла карильчани мають традицію ліпити різноманітні шедеври із піску, називаючи їх "купайлом". Ця традиція існує серед місцевих жителів вже багато років. Кожного року переважна кількість людей створює "купайло" відносно східного календаря або міфологічних істот українського фольклору.

Село відоме також тим, що в 1868 році в ньому народився майбутній православний священик святий Лаврентій Чернігівський.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Погода в селі Карильське