Каркінітська затока
Каркіні́тська зато́ка — частина Чорного моря, між північно-західним узбережжям Кримського півострова і берегом материка. Близько 118 км у довжину.
 | |
| Мис Тарханкут - південна межа затоки | |
 | |
| Каркінітська і Джарилгацька затоки | |
| 45°48′ пн. ш. 32°37′ сх. д. | |
| Частина від | Чорне море |
|---|---|
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |
 Україна |
| Регіон |
Автономна Республіка Крим Херсонська область |
| Максимальна глибина | 36 м |
| Середня глибина | 10 м |
| Вливаються |
|
| Солоність | 18 ‰ |
| Міста та поселення | Армянськ, Красноперекопськ, Чорноморське |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 706764 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑71022 ·R (Херсонська область, Автономна Республіка Крим, Республіка Крим) |
  Каркінітська затока Каркінітська затока (Херсонська область) | |
| |
 Каркінітська затока у Вікісховищі | |
Географія
Розділена Бакальською косою Кримського півострова на західну й східну частину Глибина в західній частині до 36 м, в східній до 10 м. Береги західної частини піщані, у східній глинисті та розчленовані.
У північній частині затоки відокремлена островом Джарилгач і утворює Джарилгацьку затоку.
У суворі зими затока замерзає, влітку вода прогрівається до 22-24 °C. Солоність складає 17–18 проміле.
Порти: Скадовськ, Хорли. На березі затоки розташовані міста Армянськ, Красноперекопськ тощо.
Геологія
Затока є продуктом геологічної трансгресії. Дно затоки піщане, мулисте, місцями вкрите черепашником, трапляються підводні банки.
Живий світ
У затоці наявна водна рослинність, донні рослини - переважно водорості, зокрема зелені, харові, червоні, бурі, а також вища водна рослинність.
Серед риб описано 46 видів. Через затоку проходить важливий міграційний маршрут птахів, описано понад 260 видів.
Природоохорона
В акваторії затоки знаходиться 4 природоохоронні території: заповідник «Лебедині острови», заказник «Мале філофорне поле», ландшафтний парк «Бакальська коса», орнітологічний заказник «Каркінітський».
11 видів макрофітів занесено до Червоної книги України, 1 — до списку Бернської конвенції. З тварин до Червоної книги України занесені 4 види риб, 3 види земноводних і плазунів, 160 видів птахів, 3 види китоподібних (дельфін-білобочка, азовка та афаліна).
Історія
Після окупації Криму
Після окупації Криму у Каркінітській затоці кораблі та катери Берегової охорони ФСБ Росії займаються покриванням незаконного видобутку піску земснарядами «Печора», «Трофа», «Иртыш» та «Амур»[1].
В травні 2021 року на патрулювання та висвітлення надводної обстановки до затоки був направлений патрульний катер P191 «Старобільськ» ВМС України[1].
Див. також
Примітки
- Люксіков Михайло (27 травня 2021). «Старобільськ» вийшов на службу до Каркінітської затоки. Український мілітарний портал.
Джерела
- Старух Б. К. Каркінітська затока // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X., 2011