Каркінітські шари

Каркінітські шари літостратиграфічний підрозділ антропогенових відкладів Північно-західної частини Чорного моря. Належить до верхнього відділу антропогену.

Назва

За назвою Каркінітської затоки Чорного моря.

Поширення

Північно-західна частина акваторії чорного моря.

Стратотип


Літологія

Відклади каркінітських шарів залягають безпосередньо на дні Каркінітської затоки на глибинах від дна 1 - 1,5 м. Вони представелені пісками різнозернистими поліміктовими і олігоміктовими, детритусовими, мулистими. Потужність відкладів становить близько 1,6 м. Залягають згідно на тарханкутських шарах і перекриваються згідно відкладами новоевксинського горизонту.

Фауністичні і флористичні рештки

  • Dreissena polymorpha Pall., Micromelania caspia lincta Mil., Clessiniola variabilis Eichw., Cerastoderma edule lamarcki Reeve, Lentidium mediterraneum maeoticum Mil., Hydrobia ventrosa Mont., Bittium reticulatum Costa.
Кайнозой
Палеоген Неоген Антропоген

Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Антропоген, Q Голоцен, Q2 Мегхалейський 0 0,0042
Нортгриппський 0,0042 0,0082
Гренландський 0,0082 0,0117
Плейстоцен, Q1 Тарантський 0,0117 0,126
Тібанський 0,126 0,781
Калабрійський 0,781 1,80
Гелазький 1,80 2,58
Неоген, N Пліоцен, N2 П'яченський старіше
Примітки і коментарі
          Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].

Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3].

Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно.

У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я).

Джерела

  1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. IUGS ratifies Holocene. Процитовано 18 серпня 2018.
  3. announcement ICS chart v2018/07. Процитовано 9 August 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.