Карловацька митрополія

Карловацька митрополія (серб. Карловачка митрополија) — незалежна, самоуправна православна церква у Габсбурзькій монархії.

Карловацька митрополія

Свято-Миколаївський кафедральний собор
Засновники Крушедольський собор
Дата заснування 1706-1708
Дата ліквідації 1848
Причина ліквідації утворена Карловацька патріархія
Перший предстоятель Арсеній III (Черноєвич)
Останній предстоятель Йосиф (Раячич)
Центр Сремскі-Карловці, Військова границя, Австрійська імперія
Основна юрисдикція Габсбурзька монархія
Літургічна мова церковнослов'янська, сербська
Церковний календар Юліанський
Єпархій 10

Історія

Після завоювання сербських земель Османською імперією сербська церква підпорядковувалась Патріарху у місті Печ (Косово). Але в 1690 році, під час Великої Турецької війни, коли яничари знову почали перемагати, патріарх Арсеній III (Черноєвич) з десятками тисяч сербів пішов на північ, й осів на австрійській території у Карловці. Після його смерті, за підтримки Габсбургів перемогли прибічники визнання юрисдикції Печського патріарха, і у Карловці заснували митрополію.

Єпархії

мапа єпархій митрополії

До складу митрополії входило десять єпархій:

Митрополити

  • Арсеній III (Черноєвич) (1690—1706)
  • Ісая (Дакович) (1708)
  • Софроній (Подгоріча́ніна) (1710—1711)
  • Вікентій (Попович-Хаджилавич) (1713—1725)
  • Моїсей (Петрович) (1726—1730)
  • Вікентій (Йованович) (1731—1737),
  • Арсеній IV (Йованович Шакабента) (1737—1748)
  • Ісая (Антонович) (1748—1749)
  • Павло (Ненадович) (1749—1768)
  • Йован (Джорджевич) (1769—1773)
  • Вікентій (Йованович Відак) (1774—1780)
  • Моїсей (Путнік) (1781—1790)
  • Стефан (Стратімірович) (1790—1836)
  • Стефан (Станкович) (1837—1841)
  • Йосиф (Раячич) (1842—1848)

Галерея

Джерела

  • Сима М.Чиркович. «История сербов» — Москва: «Весь мир», 2009. ISBN 978-5-7777-0431-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.