Карлос Діарте

У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за команду «Олімпія» (Асунсьйон), в якій провів три сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу іспанського клубу «Реал Сарагоса», до складу якого приєднався 1973 року. Відразу став одним з основних гравців команди, яка боролося за найвищі місця у першості. Відіграв за клуб із Сарагоси два з половиною сезони кар'єри, протягом яких був одним з його головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,47 голу за гру першості. У сезоні 1975/76 забив рекордні для себе 16 голів у чемпіонаті, проте сама команда турнір провалила, опустившись на 14-те місце Ла-Ліги з другого місця, завойованого попереднього сезону.

Того ж 1976 року перейшов до «Валенсії», де продовжив демонструвати високу результативність, повторивши свій результат у 16 голів в сезоні 1976/77. Однак у подальшому за «Валенсію» забивав украй рідко, остаточно перейшовши «у тінь» основного бомбардира команди аргентинця Маріо Кемпеса.

Згодом провів сезон у «Саламанці», після чого протягом 1980–1983 років захищав кольори клубу «Реал Бетіс», в якому знову почав регулярно відзначатися забитими голами.

Пізніше грав у Франції за «Сент-Етьєн», після чого повернувся на батьківщину, до рідної «Олімпії» (Асунсьйон), виступами за яку і завершив виступи на професійному рівні у 1987 році.

1971 року грав за юнацьку збірну Парагваю (U-19).

1971 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Парагваю. Протягом наступних трьох років регулярно викликався до її лав, після чого на тривалий час зник з національної команди. 1981 року відбулося нетривале повернення гравця до збірної, загалом провів у її формі 14 матчів.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1996 року, очоливши тренерський штаб другої команди мадридського «Атлетіко».

Згодом працював в Іспанії з командами «Саламанки» і «Хімнастіка», пізніше — на батьківщині з асунсьйонськими «Гуарані» і «Олімпією», а також «Атлетіко Колехіалес».

Останнім місцем тренерської роботи була збірна Екваторіальної Гвінеї, головним тренером якої Карлос Діарте був з 2009 по 2010 рік.

Помер 29 червня 2011 року на 58-му році життя у Валенсії.