Сальта (місто)

Са́льта (ісп. Salta) — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Сальта. Знаходиться на сході Андського гірського хребта у долині Лерма на висоті 1187 метрів над рівнем моря. Населення 535 303 мешканці за переписом 2010 року.

Сальта
Salta
герб прапор
Сальта з пагорбу Сан-Бернардо
Сальта з пагорбу Сан-Бернардо
Основні дані
24°47′21″ пд. ш. 65°24′38″ зх. д.
Країна Аргентина
Регіон провінція Сальта
Столиця для Сальта (провінція Аргентини)
Поділ
  • 197 районів
    • Засновано 16 квітня 1582
    Населення 535 303 особи (2010)
    Агломерація Велика Сальта, 554 125 осіб (2010)
    Висота НРМ 1187  м
    Міста-побратими Маракай, Тариха, Калама
    Телефонний код (+54) 387
    Часовий пояс UTC-3
    GeoNames 3838233
    OSM r2722832 ·R
    Поштові індекси 4400
    Міська влада
    Mayor of Saltad Густаво Саенс
    Вебсайт municipalidad-salta.gov.ar
    Мапа
    Сальта
    Сальта (Аргентина)
    Сальта
    Сальта (Сальта)
     Сальта у Вікісховищі

    Місто Сальта є центром важливого сільськогосподарського регіону: тут вирощують кукурудзу, тютюн, зернові, цукрову тростину, сою, які експортують до Європи та США. Має аеропорт. У місті знаходяться два університети: Національний університет Сальти та Католицький Університет Сальти. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та є важливим туристичним центром.

    Історія
    Сальта у 1880—1910

    Місто було засноване 16 квітня 1582 року іспанцем Ернандо де Лерма, який виконував наказ віце-короля Перу Франсіско де Толедо, що прагнув створити сполучення між Лімою та Буенос-Айресом. Сальта входила до складу віце-королівства Перу до 1776, коли було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. 1783 року місто здобуло статус столиці інтендантства Сальта-де-Тукуман.

    1813 року аргентинські війська під командуванням Мануеля Белграно здобули вирішальну перемогу над монархістами у битві при Сальті, що дозволило звільнити майже всю територію Аргентини.

    Після здобуття Аргентиною незалежності у 1816, місто переживало період економічного занепаду впродовж майже усього XIX сторіччя. Але у 1890-х з проведенням до міста залізниці та завдяки притоку іммігрантів з Іспанії, Італії та арабських країн економіка регіону знову пішла вгору. 1895 року населення міста становило 28 436 осіб.

    Клімат

    Клімат міста помірний і вологий. Середня річна кількість опадів 1000 мм, найбільше дощів у грудні і лютому. Через спорудження великих водосховищ відзначається значне зростання вологості повітря. Абсолютний максимум температури у місті 39,9 °C, абсолютний мінімум −9,4 °C.[1]

    Клімат Сальти (1961—1990)
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 35,6 35,1 34,0 33,0 34,2 34,0 37,2 36,5 37,8 38,8 39,9 38,7 39,9
    Середній максимум, °C 27,4 26,1 24,8 22,6 21,0 19,1 20,2 22,3 23,5 26,4 27,4 27,8 24,0
    Середня температура, °C 21,2 20,1 18,9 16,2 13,3 10,1 10,1 12,3 15,0 18,7 20,3 21,2 16,5
    Середній мінімум, °C 16,1 15,6 14,7 11,6 7,7 3,8 2,9 4,5 7,4 11,3 13,9 15,5 10,4
    Абсолютний мінімум, °C 8,4 4,8 4,0 −1,5 −3,3 −6,8 −8 −6,6 −4,5 −1,3 1,5 6,5 −8
    Норма опадів, мм 182.0 162.9 118.3 36.6 8.6 2.6 3.5 4.2 6.6 26.1 65.3 138.0 754.7
    Годин сонячного сяйва 164,3 134,4 105,4 117,0 136,4 120,0 173,6 195,3 162,0 182,9 171,0 164,3 1826,6
    Днів з опадами 16 15 14 8 4 2 2 2 3 6 10 14 96
    Вологість повітря, % 78 82 84 84 81 76 70 63 60 61 67 73 73
    Джерело: NOAA,[2] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[3] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days),[4] UNLP (June sun only)[5]

    Туризм

    Сальта відзначається найбільшою кількістю будівель колоніальної і неоколоніальної архітектури в Аргентині. Найвизначніші архітектурні пам'ятники міста:

    • Муніципалітет — найстаріша будівля міста, збудована 1780 року під керівництвом Антоніо де Фігераса. Зараз у його стінах знаходяться два музеї: Історичний музей Півночі на нижньому поверсі і Колоніальний Музей на верхньому.
    • Кафедральний собор — національна історична пам'ятка Аргентини. Збудований у другій половині XIX ст. У його стінах знаходиться могила генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса і музей.
    • Монастир святого Франциска — будівля у неокласичному стилі, збудована у XIX ст.

    Археологічний Високогірний Музей також є однією з найважливіших туристичних принад Сальти. У ньому експонуються предмети культури інків і мумії Юяйяко. Іншими визначними місцями міста є Музей образотворчих мистецтв і Музей міста, Законодавчі збори і будинок-музей Гуемеса.

    З міста Сальта починається шлях туристичного Захмарного Потяга (ісп. Tren a las Nubes), який їде високогір'ям Альтіплано та схилами Анд до містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес.

    Транспорт
    Канатна дорога

    Сальта має такі шляхи сполучення:

    Громадський транспорт міста представлений автобусною мережею. Також діє канатна дорога до вершини пагорбу Сан-Бернардо, яка розташована на висоті 264 м над містом.

    Визначні особистості
    Пам'ятник М. М. де Гуемесу

    У Сальті народилися такі відомі люди:

    Міста-побратими

    Посилання

    Примітки
    1. Datos Estadisticos (Periodo 1981—1990) (Spanish). Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 19 червня 2015.
    2. Salta Aero Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 19 червня 2015.
    3. Salta, Salta. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish). Oficina de Riesgo Agropecuario. Процитовано 19 червня 2015.
    4. Valores Medios de Temperatura y Precipitación-Salta: Salta (Spanish). Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 19 червня 2015.
    5. Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas–Junio. Atlas Bioclimáticos (Spanish). Universidad Nacional de La Plata. Процитовано 19 червня 2015.
    6. http://www.uca.edu.ar/index.php/site/index/es/universidad/la-universidad/autoridades/relaciones-institucionales/educa/Revista-ucactualidad/edicion-digital/131/cortazar--apasionado-por-el-folklore/
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.