Карлос Жерману

Народився 14 серпня 1970 року в місті Домінгус-Мартінс. Розпочав свою футбольну кар'єру в 1985 році, коли був виявлений тренером «Васко да Гама», який запропонував йому приєднається до молодіжної команди для перегляду. У тому ж році він став першим воротарем молодіжного складу.

Коли основний воротар команди, Акасіо, покинув клуб, Карлос Жерману відразу став основним воротарем першої команди. Він виграв з клубом низку трофеїв і був названий кращим воротарем бразильського чемпіонату в 1997 році. Його перший трофей з «Васко» був здобутий в 1992 році, коли він виграв чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, і менш значимий трофей Кубок Гуанабара. У 1993 році він знову став чемпіоном штату, а у 1994 році він повторив цей успіх, а також вдруге виграв Кубок Гуанабара. У 1997 році Жерману перший і єдиний раз у своїй кар'єрі став чемпіоном Бразилії. У 1998 році «Васко да Гама» з Карлосом у воротах вийшла у фінал Кубка Лібертадорес, де перемогла еквадорську «Барселону» (Гуаякіль) (2:0, 2:1). У тому ж році Карлос знову виграв Кубок Гуанабара та чемпіонат штату, але програв з рахунком 1:2 Міжконтинентальний кубок мадридському «Реалу». Загалом за клуб Жерману грав до 1999 року, зігравши зп цей час 119 матчів у бразильській лізі.

У 1999 році у нього почалися розбіжності з президентом «Васко», Антоніо Соаресом Калсадою, і він покинув клуб. Він підписав чотирирічний контракт з «Сантосом» в 2000 році, але вже через рік клуб не зміг виплатити всю суму контракту, і він став вільним агентом.

У 2001 році Жерману перейшов у «Португезу Деспортос», де, як і в «Сантосі», провів лише один сезон.

У 2002 році він повернувся в Ріо і грав за «Ботафогу»[1], але команда в першому ж сезоні вилетіла до Серії В, тому Карлос перейшов у «Пайсанду» (Белен)[2], де провів наступний сезон.

З 2004 року грав за клуби з Ріо-де-Жанейро — «Америку», рідну «Васко да Гаму» та «Мадурейру».

Завершив професійну ігрову кар'єру в португальському клубі «Пенафіел», за який виступав протягом сезону 2005/06 років, але команда зайняла останнє 16 місце і вилетіла з вищого дивізіону.

1987 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні. Карлос представляв свою країну на юнацькому чемпіонаті світу 1987, де Бразилія вилетіла з групи з останнього місця, не забивши жодного гола.

Протягом 1988—1989 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу 1989, здобувши бронзові нагороди турніру[3]. А за рік до того, у 1988 році, його взяли воротарем молодіжної збірної Бразилії на чемпіонат Південної Америки, де бразильці стали чемпіонами.

11 жовтня 1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі проти збірної Уругваю. У 1997 році Жерману виграв золоту медаль розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії, а в наступному році був у заявці команди на Золотому кубку КОНКАКАФ 1998 року у США, на якому команда здобула бронзові нагороди, та чемпіонаті світу 1998 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло»[4].

Після «мундіалю», на якому Жерману так і не зіграв жодної гри, воротар більше не зіграв жодного матчу за збірну, хоча ще був у заявці збірної на Кубку конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, де бразильці зайняли четверте місце. Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 9 матчів, пропустивши 9 голів.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, ставши тренером воротарів клубу «Португеза Деспортос».

В 2008 році недовго пропрацював з воротарями в «ЦФЗ до Ріо», після чого того ж року перейшов на цю ж посаду в рідне «Васко да Гама»[5], де працював до 2014 року, в кінці якого покинув клуб через зміну керівництва[6].

• Карлос Жерману на сайті ФІФА (англ.)

• Карлос Жерману на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Карлос Жерману на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)