Карл-Гайнц Марбах
Карл-Гайнц Марбах (нім. Karl-Heinz Marbach; 5 липня 1917, Кольберг — 27 вересня 1995, Бонн) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Карл-Гайнц Марбах | |
---|---|
нім. Karl-Heinz Marbach | |
Марбах після нагородження Лицарським хрестом Залізного хреста. | |
Народився |
5 липня 1917[1] Колобжег, Померанія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
Помер |
27 вересня 1995 (78 років) Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
Країна | Німеччина[2] |
Діяльність | солдат |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (25 листопада 1938)[2] |
Знання мов | німецька |
Заклад | Федеральна розвідувальна служба Німеччини і Федеральне міністерство оборони Німеччини |
Учасник | Друга світова війна[2][1] |
Військове звання | Капітан-лейтенант[2] |
Нагороди | |
Біографія
3 квітня 1937 року вступив на флот. Служив на легких крейсерах «Лейпциг» та «Нюрнберг», а потім займав штабні посади. Навесні 1940 року переведений в підводний флот. Служив на підводному човні U-101, яким командував Ернст Мергерзен, в березні-листопаді 1941 року взяв участь в 3 бойових походах, під час яких було потоплено 3 корабля противника. З 1 січня по 3 березня 1942 року командував U-101, з 6 травня по 30 червня 1942 року — U-29, з 1 липня по 30 листопада 1942 року — U-28, проте в бойових походах участі не брав. 17 грудня 1942 року призначений командиром підводного човна U-953 (Тип VII-C), на якому зробив 7 походів (провівши в морі разом 227 днів). 5 липня 1944 року потопив 1 корабель водотоннажністю 1927 брт. 11 липня заявив, що потопив пароплав приблизною водотоннажністю 9000 брт і пошкодив есмінець, проте ці заяви не підтвердилось. Незважаючи на скромні результати, Марбах мав репутацію дуже хороброго командира. 3 серпня 1944 року направлений в Бремен для спостереження за будівництвом човнів типу XXI. 17 грудня отримав підводний човен U-3014, проте в бойових діях вже участі прийняти не зміг. 3 травня 1945 року взятий в полон. Звільнений одним з останніх підводників в лютому 1948 року. Автор мемуарів «З Кольберга через Ла-Рошель в Берлін».
Звання
- Кандидат в офіцери (3 квітня 1937)
- Морський кадет (21 вересня 1937)
- Фенріх-цур-зее (1 травня 1938)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 липня 1939)
- Лейтенант-цур-зее (1 серпня 1939)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1941)
- Капітан-лейтенант (1 вересня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (14 квітня 1940)
- 1-го класу (21 листопада 1943)
- Нагрудний знак флоту (22 червня 1941)
- Нагрудний знак підводника (5 вересня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста (22 липня 1944) — за проявлену в походах хоробрість.
- Фронтова планка підводника в бронзі (26 листопада 1944)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина, офіцерський хрест (1982)
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Kurlowski F., Knight's Cross Holders of the U-Boat Service, Schiffer Publishing, Ltd, 1995, ISBN 9780887407482
- DIXON, JEREMY, The U-boat Commanders, Naval Institute Press, 2019.
Примітки
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 154. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Karl-Heinz_Marbach