Карл-Гайнц Меле
Карл-Гайнц Меле (нім. Karl-Heinz Moehle; 31 липня 1910 — 17 листопада 1996) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Карл-Гайнц Меле | |
---|---|
нім. Karl-Heinz Moehle | |
| |
Народився |
31 липня 1910[1] Норден[1] |
Помер |
17 листопада 1996 (86 років) Аренсбург, Штормарн, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина[2] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | солдат, підводник, Marineoffizier |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (27 березня 1933)[2] |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[1] |
Військове звання | Корветтен-капітан[2][1] |
Нагороди | |
Біографія
1 квітня 1930 року вступив на флот. Служив на лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». У березні 1936 року переведений в підводний флот. З 1 жовтня 1937 по 17 січня 1940 року командував підводним човном U-20, на якому зробив 6 походів в Північне море (провівши в морі загалом 71 день) і потопив 8 кораблів. 30 травня 1940 року призначений командиром підводного човна U-123. Керував її діями в 4 походах (всього 126 днів в море). Під час свого 2-го походу в Північну Атлантику 23 листопада 1940 року атакував конвой ОВ-244 і протягом 5 годин потопив 5 кораблів загальною водотоннажністю 23 084 брт. Всього за час військових дій потопив 21 корабель загальною водотоннажністю 92 086 брт.[3] 19 травня 1941 року передав командування U-123 капітану Райнгарду Гардегену. З червня 1941 року командував 5-ю флотилією і базою підводних човнів в Кілі. Після закінчення війни в червні 1945 року заарештований, в 1946 році в якості обвинуваченого постав перед судом. Меле був звинувачений у причетності до потоплення «Лаконії» підводним човном Вернера Гартенштайна і засуджений до 5 років в'язниці. У листопаді 1949 року звільнений.
Звання
- Кандидат в офіцери (1 квітня 1930)
- Кадет (10 жовтня 1930)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1932)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 квітня 1934)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1934)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 червня 1936)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1939)
- Корветтен-капітан (1 квітня 1943)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (2 жовтня 1936)
- Залізний хрест
- 2-го класу (23 вересня 1939)
- 1-го класу (24 жовтня 1940)
- Нагрудний знак підводника (17 жовтня 1939)
- Орден Заслуг (Угорщина), лицарський хрест (19 грудня 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 грудня 1939)
- Двічі відзначений у Вермахтберіхт (19 жовтня 1940 і 24 лютого 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста (26 лютого 1941)
- Хрест «За військову доблесть» (Італія) з мечами (1 листопада 1941)
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу з мечами (1 вересня 1944)
- 1-го класу з мечами (30 січня 1945)
- Німецький хрест у сріблі (1 травня 1945)
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Примітки
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 162. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Karl-Heinz_Moehle
- Korvettenkapitän Karl-Heinz Moehle - German U-boat Commanders of WWII - The Men of the Kriegsmarine - uboat.net. uboat.net. Процитовано 18 січня 2021.