Карл-Зіґфрід фон Георг
Карл-Зіґфрід Ріттер фон Георг (нім. Carl-Siegfried Ritter von Georg; 27 серпня 1886 — 26 вересня 1957, Кельн) — німецький морський офіцер, корветтен-капітан, гауптштурмфюрер СС. Кавалер орденів Pour le Mérite, військового ордена Максиміліана Йозефа, з яким також одержав особистий дворянський титул, та Німецького хреста в сріблі.
Карл-Зіґфрід фон Георг | |
---|---|
нім. Carl-Siegfried Ritter von Georg | |
Народився |
27 серпня 1886 Q2010520?, Швайнфурт, Нижня Франконія, Баварія, Німецька імперія |
Помер |
26 вересня 1957 (71 рік) Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | СС |
Військове звання | Корветтен-капітан, гауптштурмфюрер |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Нагороди | |
Біографія
Третій з шести дітей промисловця і баварського королівського комерційного радника Вільгельма Бальтазара Георга і його дружини Рози. В 1905 році поступив на службу кадетом в кайзерліхмаріне. Учасник першої світової війни, з січня 1916 року служив у підводному флоті. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Всього за час бойових дій Георг потопив 76 кораблів загальною водотоннажністю 111 415 брт і пошкодив 7 кораблів (19 675 брт). Після війни продовжив службу в рейхсмаріне, однак 28 серпня 1920 року звільнений у зв'язку з участю в Каппському заколоті. Після звільнення певний час був командиром батальйону 3-ї морської бригади фон Левенфельда. Британська влада звинуватила Георга у воєнних злочинах, однак у 1923 році зняла звинувачення.
З 1925 року — власник компанії v. Georg & Co в Гамбурзі, в 1928 році вступив у Спілку вільних підприємців. З 1933 року — член правління компанії Adlerwerke, з 1937 року — також член Спілки металургів (Франкфурт-на-Майні). 1 травня 1933 року вступив у НСДАП (партійний квиток №3 279 693), 30 січня 1938 року — в СС (членський номер 291 154).
27 серпня 1939 року призваний на службу в крігсмаріне, з 11 вересня 1939 року — керівник групи озброєнь головного управління відділу будівництва військових кораблів ОКМ. Також з 1 квітня по 1 серпня 1943 року — начальник морського спецштабу «Італія» рейхсміністерства озброєнь і військової промисловості. 28 квітня 1945 року відправлений у відставку. 8 травня 1945 року взятий у полон, звільнений 19 грудня 1947 року. Після звільнення і до самої смерті був партнером і виконавчим диреткором континентальної компанії в Кельні, яка займалась металургією і виробництвом хімічної продукції.
Звання[1]
- Мосрький кадет (1 квітня 1905)
- Фенріх-цур-зее (7 квітня 1906)
- Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1908)
- Обер-лейтенант-цур-зее (27 січня 1911)
- Капітан-лейтенант (19 квітня 1916)
- Оберштурмфюрер СС (30 січня 1938)
- Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1939)
- Корветтен-капітан (1 червня 1940)
- Фрегаттен-капітан (1 липня 1942)
Нагороди[1]
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (15 грудня 1915)
- Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (18 серпня 1917)
- Pour le Mérite (24 квітня 1918)
- Лицарський хрест військового ордена Максиміліана Йозефа (Королівство Баварія) (25 квітня 1918)
- Нагрудний знак підводника
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Міжвоєнний період
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Друга світова війна
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (15 лютого 1945)
Примітки
- Kapitänleutnant Carl-Siegfried Ritter von Georg - German and Austrian U-boats of World War One - Kaiserliche Marine - uboat.net. uboat.net. Процитовано 31 травня 2019.
Література
- Rudolf von Kramer und Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA – Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918, Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966.
- Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs Band 1: A–G, Biblio Verlag Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 477–478.
- Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine, Hrsg.: Marinekabinett, Ernst Siegfried Mittler und Sohn, Berlin 1918, S. 42