Карл-Фрідріх Мертен

Карл-Фрідріх Мертен (нім. Karl-Friedrich Merten; 15 серпня 1905, Позен — 2 травня 1993, Вальдсгут) — німецький офіцер-підводник, капітан-цур-зее. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Карл-Фрідріх Мертен
нім. Karl-Friedrich Merten
Народився 15 серпня 1905(1905-08-15)[1]
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 2 травня 1993(1993-05-02) (87 років)
Вальдсгут-Тінген
·злоякісна пухлина
Країна  Німеччина
Діяльність солдат
Знання мов німецька
Заклад Wasserstraßen- und Schifffahrtsamtd
Учасник Друга світова війна[1] і Громадянська війна в Іспанії
Військове звання Капітан-цур-зее
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Бронзовий Іспанський Хрест
Нагрудний знак підводника

Біографія

1 квітня 1928 року вступив на флот фенрихом. Служив артилерійським офіцером на крейсері «Кенігсберг», потім на кораблі ескорту.

На навчальному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн» брав участь у військових діях проти Польщі у вересні 1939 року, в тому числі в бою на Вестерплатте.

1 травня 1940 переведений в підводний флот і призначений 1-м помічником на підводний човен U-38, якою командував Генріх Лібе.

З 11 лютого 1941 року — командир U-68, на якій зробив 5 походів (провівши в морі в цілому 368 діб). Брав участь в бойових операціях в Атлантиці, Карибському морі, в Індійському океані.

Входила до групи «Айсберен» човен в вересні 1942 року перейшов на південь з Північної Атлантики; в ході операції група потопила біля берегів Південної Африки судна загальним тоннажем понад 100 тисяч брт.

Під час походу біля берегів Західної Африки Мертен в серпні — грудні 1942 року потопив 9 суден водотоннажністю більше 56 тисяч брт.

Повернувшись з походу, Мертен 30 січня 1943 року одержав Знак підводника з діамантами і був призначений командиром 26-ї навчальної флотилії підводних човнів розташовувалася в Піллау.

З березня 1943 командир 24-ї навчальної флотилії підводних човнів в Мемель. Разом з флотилією евакуювався в 1945 році при підході радянських військ.

Всього за час бойових дій Мертен потопив 27 суден загальною водотоннажністю 170 151 брт.

Після закінчення війни займався підйомом затоплених суден на Рейні (разом з Генріхом Вілленброком), а потім працював в суднобудуванні.

Звання

Нагороди

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Бібліографія
  1. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 159. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  • Wir U-Bootfahrer sagen: Nein! So war das nicht! Eine Anti-Buchheim-Schrift. U-Bootfahrer nehmen kritisch Stellung zur Schmähschrift des Lothar-Günther Buchheim „Die U-Boot-Fahrer“, J. Reiss-Verlag 1986 — у співавторстві з Куртом Бабергом

    Література
    • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
    • Fellgiebel, Walther-Peer, Elite of the Third Reich — The Recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-45: A Reference, Helion & Company Limited, England, 2003
    • Kurowski, F., Knight's Cross Holders of the U-Boat Service, Schiffer Publishing Ltd., USA, 1995
    • Helden der Wehrmacht, Sammelband (Miscellany), FZ-Verlag GmbH, München, Deutschland, 2000
    • Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939—1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 220. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.