Карл Акройд

Освіту отримав в Англії. Від 1827 року перебував на службі в Російській імперії. У 1828 році переїхав до Миколаєва на запрошення головнокомандуючого Чорноморським флотом віце-адмірала О. С. Грейга. Служив архітектором Чорноморського адміралтейського департаменту під керівництвом головного міського архітектора Федора Вунша, згодом — фактично виконував обов’язки головного архітектора (офіційного призначення на дану посаду так і не отримав). У Миколаєві Карл Акройд прослужив майже 27 років. У 1855 році був висланий до Москви після взяття Севастополя англо-французькими військами під час Східної (Кримської) війни. Подальша його доля невідома.

Свою діяльність у Миколаєві розпочав з проєктування та будівництва казарм для нижчих чинів (1829—1831 роки). У 1832 році виконав доповнення до генерального плану Миколаєва, зокрема у західній частині (від вулиці Артилерійської у бік Бузького лиману). У 1834 році розробив проєкт реконструкції Миколаївського адміралтейства та перебудував у формах пізнього класицизму будинок і канцелярію головнокомандувача Чорноморським флотом на вул. Адміральській (нині — Миколаївський музей суднобудування і флоту).

1837—1860 роки стали особливо плідними у творчості К. Акройда. У той період за його проєктами були збудовані:

• У Миколаєві
  • 1840 — комплекс ливарного заводу;
  • 1841—1842 — турецький (султанський) фонтан (вул. Спортивна, 7); палац Г. Потьомкіна в колишньому передмісті Миколаєва — Спаську (пізніше — літнє морське зібрання, будівля не збереглася);
  • 1844 — училище для дочок нижніх чинів Морського відомства, у псевдоготичному стилі (нині — поліклініка військового госпіталю Миколаївського гарнізону);
  • 1848—1852 — Лютеранська (німецька) кірха (вул. Адміральська, 12);
  • 1849 — мур і головні ворота Адміралтейства (нині — вхід на територію Миколаївського суднобудівного заводу);
  • 1850 — комплекс будівель колишніх старофлотських казарм, спорудженого в стилі російського класицизму XVIII століття (нині — Миколаївський обласний краєзнавчий музей).

• 
  Лютеранська кірха (вул. Адміральська, 12)
• 
  Старофлотські казарми
• 
  Турецький (султанський) фонтан

• В інших містах
  • 1840 — Ново-Миколаївська хоральна синагога, пізній класицизм (м. Херсон, не збереглася).
  • 1835—1853 — спроєктував нове Лазарєвське адміралтейство (м. Севастополь; нині — Севастопольський морський завод).

• 
  Ново-Миколаївська хоральна синагога (1840; м. Херсон, не збереглася)

Був одружений з Софією Манесті. 1849 року у подружжя Акройдів народився син Карл.

• Заковоротный Д. Храмы Прибужья / Д. И. Заковоротный. — Николаев, 2004. — С. 290. (рос.)
• Котляр Ю. Николаев сакральный (История, мифология, мистика): научно-популярная монография / Ю. В. Котляр. — Николаев : Изд-во ЧГУ имени Петра Могилы, 2014. — С. 29. — ISBN 978-966-336-284-7. (рос.)
• Крючков Ю. Архитектура Старого Николаева / Ю. С. Крючков. — Николаев : Возможности Киммерии, 2008. — С. 179—183. (рос.)
• Кухар-Онышко Н. Архитектура Николаева: конец XVIII — начало XX веков / Н. А. Кухар-Онышко. — Николаев : Возможности Киммерии, 2001. — С. 38, 50—51. (рос.)
• Тимофієнко В. Акройд Чарльз (Карл) // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — Київ : НДІТІАМ, 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-1.6-6.

• Щукин В. В. Акройд Карл /Acroyd Charles/ (1787 г., Лондон — после 1855 г.). history.mk.ua (рос.). Процитовано 3 квітня 2020.
• Шинкаренко О. (29 липня 2014). Училище для дочерей нижних чинов Морского ведомства. photo.bazar.nikolaev.ua (рос.). Процитовано 3 квітня 2020.
• Путівник по місту. mkrada.gov.ua. Миколаївська міська рада. Процитовано 3 квітня 2020.
• Васюков Е. Главные ворота Адмиралтейства. archmykolaiv.com (рос.). Процитовано 4 квітня 2020.