Карл Амері

Карл Амері (нім. Carl Amery) — псевдонім Крістіана Антона Маєра (нім. Christian Anton Mayer) 9 квітня 1922, Мюнхен 24 травня 2005, Мюнхен) — німецький письменник і активіст природоохоронного руху.

Карл Амері
нім. Carl Amery
Народився 9 квітня 1922(1922-04-09)[1][2][…]
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький рейх
Помер 24 травня 2005(2005-05-24)[1][2][…] (83 роки)
Мюнхен, Німеччина[1]
Поховання Ostfriedhofd
Країна  Німеччина
Діяльність письменник, перекладач, актор, письменник наукової фантастики, захисник довкілля
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Католицький університет Америки
Мова творів німецька[2]
Членство Німецька академія мови і поезії
Партія Соціал-демократична партія Німеччини, Союз 90/Зелені і All-German People's Partyd
Нагороди

Ernst-Hoferichter-Preisd (1975)

Friedrich-Märker-Preisd (1989)

Літературна премія міста Мюнхенаd (1991)

Премія «Тукан»d (1979)

Ludwig Thoma Medald (1973)


Біографія

Посади та кар'єра

Карл Амері був членом Групи 47, у 19761977 роках  — головою Спілки німецьких письменників (VS),[3] і з 1989 по 1991 рік — президентом німецького ПЕН-клубу. У 19671974 роках Амері був членом СДПН, а ще раніше — ОПН (Gesamtdeutsche Volkspartei)[4]. Пізніше Амері став одним із засновників партії Зелених на федеральному Конгресі Зелених у Карлсруе (13 січня 1980 р.) а також патроном Водного Альянсу Мюнхена[5]. З 1980 по 1995 рік, як ініціатор і співзасновник, Амері був президентом товариства Ернста- Фрідріха Шумахера(E.-F.-Schumacher-Gesellschaft).[6]

Перші кроки

Дитинство Карл Амері провів переважно у Пассау і у Фрайзінгу як учень Гуманістичної гімназії Пассау та Дом-гімназії Фрайзінга — обидва міста залишити свій слід у його творчості (наприклад, Пассау в романі Конкурс (Der Wettbewerb) і в Загибелі міста Пассау (Der Untergang der Stadt Passau); Фрайзінг — у романі Таємниця Крипти (Das Geheimnis der Krypta)).

Крипта собору у Фрайзінгу, 2012 рік

Потім Амері був стипендіатом Maximilianeums[7] і вивчав нейрологію в університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, пізніше вивчав той самий фах, а також літературну теорію і критику у Католицькому університеті Америки (Catholic University of America) у Вашингтоні.

Під час Другої світової війни, у 21-річному віці, він потрапив в американський полон, і лише у 1946 році повернувся до Мюнхена, де поновив перерване навчання (з мови і літератури). Тоді він почав писати. Спочатку він видавався під злегка американізованим ім'ям Кріс Майєр, і лише потім обрав собі за псевдонім Карл Амері, причому Амері є анаграмою від Майєр.

Початок творчості

У 1954 році вийшов його перший роман Конкурс (Der Wettbewerb). Між тим, як член Групи 47, у 1958 році за роман Величезний німецький тур (Die große Deutsche Tour) він отримав собі репутацію сатирика. Ця репутація залишалася за ним на довгі роки.

Інший бік своєї діяльності він показав в опублікованій в 1963 році праці, яка критикувала церкву Капітуляція або Німецьке католицтво сьогодні (Die Kapitulation oder Deutscher Katholizismus heute), а потім — в праці Кінець промислу (Das Ende der Vorsehung). В цих працях він критикував «нещадні наслідки християнства», звинуватив християнство у співучасті в глобальній катастрофі навколишнього середовища. Це зумовило те, що Амері отримав звання мислителя політичної Екології, яке він підтримував своїми подальшими працями, зокрема, такими, як Екологічний шанс і підкреслював своєю особистою участю — спочатку в утворенні партії Зелених, потім у 1980 році шляхом створення незалежного E. F. Schumacher-товариства, головою якого він залишався до 1995 року. З 1967 по 1971 рік Амері був директором міської бібліотеки Мюнхена.

Наукова фантастика

У 1974 році він, нарешті, звернувся до третього жанру — наукової фантастики, що було в ті часи для автора «високої літератури» трохи дивний крок. На це його рішення вплинула творчість Гілберта Кіта Честертона, чиї науково-фантастичні романи Амері пізніше видав німецькою мовою в переробленому вигляді. Особливо три романи Амері належать до цього жанру, а саме:

  • Проект «Король» (Das Königsprojekt) (1974): у Ватикані, за розробками Леонардо да Вінчі, побудували машину часу, щоб змінити історію. Мета Congregatio secreta ad purificandos fontes (CSAPF) полягає в тому, щоб переміститись у часі, та шляхом маніпуляції завоювати корону Англії для будинку Віттельсбахів (Wittelsbach). Але обидва монсеньйори: Сбіффіо-Труллі і Доенсмакер вимушені усвідомити, що їхні розрахунки на історичні перебудови виявилися невдалими.
  • «Падіння міста Пассау» (Der Untergang der Stadt Passau) (1975): У передмові Амері називає цей роман «Вправа для пальців», до якої його надихнув роман Кантати за Лейбовіцем американського письменника Волтера Міллера. Відповідно, роман з'являється в НФ-серії видавництва Heyne-Verlag і приносить Амері найбільший успіх. Про зміст: Після чуми, що приходить з глобальною катастрофою окреслилися дві групи — одна група намагається відновити цивілізацію (у тому числі електрифікацію, бюрократію і красиве життя), інша сходить до коріння натурального господарства і культури приблизно на рівні бронзової доби. Роман розповідає історію порушуваного культурного конфлікту.
  • На вогонь Леймарка (An den Feuern der Leyermark) (1979): тут також йдеться про історичну необхідність, випадковість чи долю — словом: «Що було б, якщо …?» У цьому випадку: Що було б, якщо б 1866 року один баварський чиновник рекретував озброєні рушницями американські партизанські сили (громадянська війна в США саме закінчилася) для майбутньої війни проти Пруссії. Після поразки Пруссії анархічно — демократичні партизанські сили об'єднуються навколо європейського менталітету. З протистояння цих двох сил побудована єдина європейська спілка — Центральна Європейська конфедерація (як альтернатива ЄС), і Франція та Німеччина нібито позбуваються своїх упереджень одна до одної.

Два інші романи Амері з елементами фентезі пронизані духом баварської особливості: У Die Wallfahrer (1986) герої діють у старому благородному місті Тутенхаузен. А Секрет Крипту(Geheimnis der Krypta) відбувається будова Кафедрального собору Фрайзінга (і там є, так званий, Стовп чудовиська) і становить центр дії протягом трьох поколінь.
З 1985 року зібрання творів Амері з'явилися в окремих виданнях в мюнхенському видавництві Paul List Verlag. У 2001 році Амері заявив в інтерв'ю, що у зв'язку з проблемами здоров'я більше не буде писати ніяких романів. В останні роки життя стан здоров'я Карл Амері погіршився через емфізему легенів, яка прогресувала до його смерті. 30 травня 2005 року він був похований у вузькому сімейному колі на східному кладовищі Мюнхена. Права на публікації належать його вдові Маріанні Майєр.

Премії і нагороди

У 2007 році Союз німецьких письменників в Баварії ввів на його честь літературну премію Карла Амері (Carl-Amery-Literaturpreis).

Романи та оповідання

  • Der Wettbewerb. Roman. Nymphenburger Verlagshandlung, München 1954
  • Die Große Deutsche Tour. Heiterer Roman. Nymphenburger Verlagshandlung, München 1958; mit einem Nachwort 1986: List, München 1986, ISBN 3-7991-6305-0; Heyne, München 1989, ISBN 3-453-03641-7
  • Das Königsprojekt. Roman. Piper, München/Zürich 1974, ISBN 3-492-02074-7; dtv, München 1978, ISBN 3-423-01370-2
  • Galopp mit der Raum-Zeit-Maschine, Rezension von Heinrich Böll. In: Die Zeit, 4. Oktober 1974
  • Der Untergang der Stadt Passau. Science Fiction-Roman. Heyne, München 1975, ISBN 3-453-30332-6
  • Rezension von Ulrich Gutmair in fluter, 19. Juli 2006
  • An den Feuern der Leyermark. Roman. Nymphenburger, München 1979, ISBN 3-485-00369-7; Heyne, München 1981, ISBN 3-453-30738-0
  • Im Namen Allahs des Allbarmherzigen. In: Peter Wilfert (Hrsg.): Tor zu den Sternen. Goldmann, München 1981, ISBN 3-442-23400-X
  • Nur einen Sommer gönnt Ihr Gewaltigen. In: Science-fiction-Jubiläums-Band. Das Lesebuch. Heyne, München 1985, ISBN 3-453-31112-4 (erhielt den Kurd-Laßwitz-Preis)
  • Die starke Position oder Ganz normale MAMUS. Acht Satiren. List, München 1985, ISBN 3-7991-6247-X; Heyne, München 1990, ISBN 3-453-04196-8
  • Die Wallfahrer. Roman. List, München 1986, ISBN 3-7991-6241-0; Heyne, München 1989, ISBN 3-453-03276-4
  • Das Geheimnis der Krypta. Roman. List, München 1990, ISBN 3-471-77019-4; Heyne, München 1992, ISBN 3-453-05650-7

Радіопостанови

  • Ich stehe zur Verfügung. 1966
  • Rezension von Jürgen Kolbe. In: Die Zeit, 6. Mai 1966
  • Finale Rettung Michigan. 1982
  • Schirmspringer. Bayerischer Rundfunk, 1984.
  • Das Penthouse-Protokoll. WDR/BR/HR, 1987.

Есе та дискуссії

  • Die Kapitulation oder Deutscher Katholizismus heute. Rowohlt, Reinbek 1963
  • (Hrsg.): Die Provinz. Kritik einer Lebensform. Nymphenburger Verlagshandlung, München 1964
  • Fragen an Welt und Kirche. 12 Essays. Rowohlt, Reinbek 1967
  • Das Ende der Vorsehung. Die gnadenlosen Folgen des Christentums. Rowohlt, Reinbek 1972, ISBN 3-498-00008-X
  • mit Jochen Kölsch (Hrsg.): Bayern, ein Rechts-Staat? Das politische Porträt eines deutschen Bundeslandes. Rowohlt, Reinbek 1974, ISBN 3-499-11820-3
  • Natur als Politik. Die ökologische Chance des Menschen. Rowohlt, Reinbek 1976, ISBN 3-498-00010-1
  • mit Peter Cornelius Mayer-Tasch & Klaus Michael Meyer-Abich: Energiepolitik ohne Basis. Vom bürgerlichen Ungehorsam zur energiepolitischen Wende. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt 1978, ISBN 3-596-24007-7
  • Leb wohl, geliebtes Volk der Bayern. Bertelsmann, München 1980, ISBN 3-570-02107-6; Goldmann, München 1982, ISBN 3-442-26536-3; aktualisierte Sonderausgabe: List, München/Leipzig 1996, ISBN 3-471-77026-7
  • Voll tiefen Mitleids. Bayerische Reflexionen zur Kieler Affäre. In: Heinz Ludwig Arnold (Hrsg.): Vom Verlust der Scham und dem allmählichen Verschwinden der Demokratie. Steidl, Göttingen 1988, ISBN 3-88243-091-5, S. 211—216
  • Die ökologische Chance. List, München 1985, ISBN 3-7991-6271-2 (Das Ende der Vorsehung und Natur als Politik in einem Band mit einem Nachwort 1985); durch ein Nachwort 1990 erweiterte Taschenbuchausgabe: Heyne, München 1990, ISBN 3-453-04444-4
  • Das ökologische Problem als Kulturauftrag. BIS, Oldenburg 1988, ISBN 3-8142-1013-1
  • Bileams Esel. Konservative Aufsätze. List, München 1991, ISBN 3-471-77021-6
  • Die Botschaft des Jahrtausends. Von Leben, Tod und Würde. List, München 1994, ISBN 3-471-77022-4
  • Wenn aber das Salz schal geworden ist… Künden die Kirchen auf der Höhe der Zeit? In: Sind die Kirchen am Ende? Pustet, Regensburg 1995, ISBN 3-7917-1455-4, S. 9-20
  • Hitler als Vorläufer. Auschwitz — der Beginn des 21. Jahrhunderts? Luchterhand, München 1998, ISBN 3-630-87998-5
  • Rezensionen: Ludger Lütkehaus in Die Zeit, 30. Dezember 1998; B. Kirsch in FAZ, 27. November 1998.
  • Du voll Unendlichkeit. In: Elisabeth Schweeger & Eberhard Witt (Hrsg.): Ach Deutschland! belleville, München 2000, ISBN 3-933510-67-8, S. 39-45
  • mit Hermann Scheer: Klimawechsel. Von der fossilen zur solaren Kultur. Ein Gespräch mit Christiane Grefe. Kunstmann, München 2001, ISBN 3-88897-266-3
  • Global Exit. Die Kirchen und der Totale Markt. Luchterhand, München 2002, ISBN 3-630-88004-5, btb, München 2004, ISBN 3-442-73133-X
  • Rezensionen: Otto Friedrich in Die Furche, Juli 2002; Christine Diller in Münchner Merkur, 2. März 2002; Elisabeth von Thadden in Die Zeit Nr. 15, 2002.
  • (Hrsg.): Briefe an den Reichtum. Luchterhand, München 2005, ISBN 3-630-87186-0
  • In Horst Köhlers Zukunftswerkstatt, Rezension von Mark Siemons in der FAZ, 25. Juli 2005
  • Arbeit an der Zukunft. Essays. Hrsg. von Joseph Kiermeier-Debre. Luchterhand, München 2007, ISBN 978-3-630-62123-4

Інше

  • mit Kurt Kusenberg & Eugen Oker: Zucker und Zimt. ff. Gereimtheiten. Langewiesche-Brandt, Ebenhausen 1972, ISBN 3-7846-0066-2
  • Marsch, zurück auf die Bäume oder wie wir es besser machen können. Schaffstein, Dortmund 1979, ISBN 3-588-00021-6 (Jugend-Sachbuch)
  • G. K. Chesterton oder der Kampf gegen die Kälte. Kerle, Freiburg/Heidelberg 1981, ISBN 3-600-30082-2
  • mit Marina Bohlmann: München. dtv, München 1982, ISBN 3-423-03708-3 (Reiseführer)
  • mit Günter Altner, Robert Jungk und Jürgen Schneider: Lebenselemente. Feuer — Wasser — Luft — Erde. Herder, Freiburg/Basel/Wien 1985, ISBN 3-451-20178-X
  • mit Georg Kürzinger (Fotografien): Bayern. Bucher, München 1993, ISBN 3-7658-0811-3 (Text zu Bildband)
  • Fleuves & turbulences (Strömungen & Wirbel). Zwischenernte eines reichgeschüttelten Reimlebens. Verlag Kuckuck & Straps (des Verlegers und Malers Fritz Gebhardt alias Eugen Oker), München 2000, ISBN 3-935276-00-1

Українські переклади

Примітки

Література

  • Heinrich Böll: Nachwort zu Carl Amery «Die Kapitulation». In: Briefe aus dem Rheinland. Schriften und Reden 1960—1963. München 1985, ISBN 3-423-10602-6, S. 224—227 (siehe auch Bölls Artikel Gute und schlechte Katholiken? In: Der Spiegel. Nr. 19, 1963, S. 82 (online).)
  • Ute Bauer, Olaf Rappold und Thomas Tilsner: Interview mit Carl Amery. In: Wolfgang Jeschke (Hrsg.): Das Science Fiction Magazin # 10, Wilhelm Heyne Verlag München 1983, ISBN 3-453-31048-9, S. 117—136.
  • Hans Werner Richter: Im Etablissement der Schmetterlinge. 21 Portraits aus der Gruppe 47. München 1986
  • Karl Michael Armer: Die Wallfahrer, in: Das Science Fiction Jahr 1987 (Bd. 2), herausgegeben von Wolfgang Jeschke, Wilhelm Heyne Verlag, München 1987, ISBN 3-453-31365-8, S. 638—640.
  • Joseph Kiermeier-Debre (Hrsg.): Carl Amery — «…ahnen, wie das alles gemeint war». Ausstellung eines Werkes. List, München/Leipzig 1996, ISBN 3-471-79324-0
  • Karlheinz Steinmüller: Laudatio auf Carl Améry. Anlässlich der Verleihung des Deutschen Fantasypreises 1996. In: Wolfgang Jeschke (Hrsg.): Das Science Fiction Jahr 1997, Wilhelm Heyne Verlag, München, ISBN 3-453-11896-0, S. 635—641.
  • Götz Fenske: Begegnungen mit Carl Amery und Herbert Gruhl, in: Naturkonservativ. 2008/2009. Hrsg. von der Herbert-Gruhl-Gesellschaft e.V. Bad Schussenried 2009, ISBN 978-3-87336-904-7, S. 90-110; (Auszug auf naturkonservativ.de)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.