Карл Бурдах

Представник шанованої сім'ї лікарів і науковців. Син королівського саксонського таємного радника юстиції Вальтера Бурдаха (1856—1937). 1 квітня 1912 року вступив в Саксонську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З жовтня 1937 року — начальник відділу запасних частин Імперського військового міністерства. З 25 вересня 1939 року — командир 194-го артилерійського полку. З 1 квітня 1940 року — артилерійський командир. З червня 1941 року — командир групи «Бурдах», з 6 серпня 1941 по 10 березня 1943 року — 251-ї піхотної дивізії, з 10 лютого по 8 червня 1943 року — 27-го армійського корпусу, з 7 вересня 1943 по 1 квітня 1944 року — 11-ї піхотної дивізії. 23 червня 1944 року направлений в групу армій «Північна Україна» для особливих артилерійських завдань. На початку липня призначений заступником вищого артилерійського командира 311, а 28 липня сам став командиром. 6 вересня відправлений в резерв, а в кінці місяця був призначений командиром 309-ї артилерійської дивізії особливого призначення. 17 квітня 1945 року взятий в полон американськими військами. 20 грудня 1947 року звільнений.

• Фанен-юнкер (1 квітня 1912)
• Єфрейтор (25 травня 1912)
• Унтерофіцер (8 серпня 1912)
• Фенріх (12 листопада 1912)
• Лейтенант (14 серпня 1913; патент від 19 серпня 1911)
• Оберлейтенант (27 січня 1917)
• Гауптман (1 листопада 1923)
• Майор (1 квітня 1932)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1934)
• Оберст (1 квітня 1937)
• Генерал-майор (1 червня 1941)
• Генерал-лейтенант (1 листопада 1942)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (29 квітня 1918) — за заслуги під час операції «Міхаель».
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (18 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го, 2-го класу (18 років; 15 травня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 2 квітня 1937)
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 2-го ступеня (20 квітня 1939)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го (18 січня 1940)
  • 1-го класу (24 січня 1940)
• Німецький хрест в золоті (26 грудня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (16 липня 1942)
• Відзначений у Вермахтберіхт (26 січня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (23 лютого 1944)

• Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendaten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v.Blanckensee–v.Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 371—373.
• Wolf Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun-Pallas-Verlag, 1983, S. 56.
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1993.

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1023806665 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578