11-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
11-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 11. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.
11-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 11. Infanterie-Division | |
---|---|
Емблема 11-ї піхотної дивізії Вермахту | |
На службі | 1 жовтня 1934 — 8 травня 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Сухопутні війська |
Роль | піхота |
Чисельність | піхотна дивізія |
У складі |
1-й армійський корпус 31-ше командування особливого призначення 28-й армійський корпус 54-й армійський корпус 24-й армійський корпус 50-й армійський корпус 26-й армійський корпус 43-й армійський корпус 3-й танковий корпус СС 10-й армійський корпус 2-й армійський корпус |
Гарнізон/Штаб | Алленштайн |
Прізвиська |
Червона голова лося (нім. «Roter Elchkopf») |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі |
генерал від інфантерії Герберт фон Бекманн генерал-лейтенант Гельмут Рейманн |
Знаки розрізнення | |
Знак розрізнення |
(варіант) |
Історія
11-та піхотна дивізія була створена 1 жовтня 1934 року під час 1-ї хвилі мобілізації в Алленштайні в 1-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis I).
Райони бойових дій
- Німеччина (жовтень 1934 — вересень 1939);
- Польща (вересень — грудень 1939);
- Німеччина (грудень 1939 — травень 1940);
- Франція (травень 1940 — березень 1941);
- Німеччина (Східна Пруссія) (березень — червень 1941);
- СРСР (північний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1944);
- Курляндський котел (жовтень 1944 — квітень 1945);
- Німеччина (травень 1945).
Командування
Командири
- генерал-лейтенант Гюнтер фон Нібельшюц (нім. Günther von Niebelschütz) (1 жовтня 1934 — 1 квітня 1937);
- генерал від інфантерії Макс Бок (нім. Max Bock) (1 квітня 1937 — 23 жовтня 1939);
- генерал від інфантерії Герберт фон Бекманн (нім. Herbert von Böckmann) (23 жовтня 1939 — 26 січня 1942);
- генерал артилерії Зіґфрід Томашкі (нім. Siegfried Thomaschki) (26 січня 1942 — 7 вересня 1943);
- генерал-лейтенант Карл Бурдах (нім. Karl Burdach) (7 вересня 1943 — 1 квітня 1944);
- генерал-лейтенант Гельмут Рейманн (нім. Hellmuth Reymann) (1 квітня — 18 листопада 1944);
- генерал-майор Гергард Феєрабенд (нім. Gerhard Feyerabend) (18 листопада 1944 — 8 травня 1945).
Нагороджені дивізії
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
- 28 листопада 1942 — 2-й батальйон 44-го піхотного полку за дії 16 червня 1942 (№ 256);
- ? 1944 — 2-й артдивізіон 11-го артилерійського полку за дії 24 липня 1944 (№ 533).
- Нагороджені дивізії[1]
Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті | 12 | |
Кавалери Золотого Німецького Хреста | 104 | |
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям | 5 (№ 227 майор Еріх Кляве — 14.04.1943 № 384 оберст Бото Кольберг — 08.02.1944 № 854 оберст Гайнц-Оскар Ляйбе — 29.04.1945 № 672 генерал-лейтенант Гельмут Рейманн — 28.11.1944 № 299 генерал-лейтенант Зіґфрід Томашкі — 11.09.1943) | |
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2] | 43 (в тому числі, одне непідтверджене) | |
Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» | 50 | |
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (5)
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)
Див. також
Посилання
- 11. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)
- 11. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. (нім.)
- 11. Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 28 листопада 2018. (нім.)
- 11.Infanterie-Division. на kurland-kessel.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (нім.)
- 11.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 27 липня 2013. (англ.)
- 11. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 21 липня 2013. (італ.)
- 11.Infanterie-Division на сайте ordersofbattle.com[недоступне посилання з серпня 2019]
- 11.Infanterie-Division на сайте der erste zug.com
Література
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.
- Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-7648-0942-6.
- Hasso G. Stachow. Tragödie an der Newa. Der Kampf um Leningrad 1941 - 1944. Ein Augenzeugenbericht. — Herbig; Auflage, 2001. — 336 с. — ISBN 3776620455. (нім.)
- Werner Buxa. Weg und Schicksal der 11. Infanterie-Division. — Dörfler; Auflage, 2004. — 163 с. — ISBN 978-3895551833. (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.