Карл Вайзенбергер

Карл Франц Армін Вайзенбергер (нім. Karl Franz Armin Weisenberger; 20 вересня 1890, Вюрцбург28 березня 1952, Кемптен) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Карл Вайзенбергер
нім. Karl Franz Armin Weisenberger
Вайзенбергер (ліворуч) і Лотар Рендуліч (літо 1944).
Народився 29 вересня 1890(1890-09-29)
Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія
Помер 28 березня 1952(1952-03-28) (61 рік)
Кемптен, Округ Швабія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Золотий німецький хрест

Біографія

У 1909 році вступив добровольцем в 9-й баварський піхотний полк «Вреде» Баварської армії. 26 жовтня 1911 був проведений в лейтенанти 20-го баварського піхотного полку «Принц Франц».

Брав участь у Першій світовій війні, після війни продовжив службу в німецькій армії. В 1934 році призначений командиром 21-го (баварського) піхотного полку Рейхсверу, а вже в 1935 році очолив Військову Академію.

Після початку Другої світової війни генерал Вайзенбергер 15 жовтня 1939 року був призначений командиром 71-ї піхотної дивізії, на чолі якої взяв участь у Французькій кампанії. 15 лютого 1941 року генерал Вайзенбергер був призначений командувачем 53-м армійським корпусом. Учасник німецько-радянської війни, корпус під його командуванням у складі групи армій «Центр» наступав по території Білорусії, потім взяв участь у битві за Москву.

29 листопада 1941 року Вайзенбергер отримав під своє командування 36-й гірський корпус, який вів бойові дії в Карелії спільно з фінами в складі 20-ї гірської армії під керівництвом спершу генерал-полковника Едуарда Дітля, а потім — генерал-полковника Лотара Рендуліча.

Генерал Вайзенбергер очолював корпус до 10 серпня 1944 року, після чого був переведений в резерв фюрера. Однак вже 15 серпня 1944 року він змінив генерала Моріца фон Вікторіна на посаді командувача 13-м військовим округом в Нюрнберзі.

Нагороди

Література

  • Walther Lammers (ред.): «Fahrtberichte» aus der Zeit des deutsch-sowjetischen Krieges 1941. Protokolle des Begleitoffiziers des kommandierenden Generals LIII. Armeekorps. Eingel. und hrsg. von Walther Lammers. Boppard am Rhein: Boldt, 1988 (Deutsche Geschichtsquellen des 19. und 20. Jahrhunderts; 56). ISBN 3-7646-1876-0.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1930. с. 124.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, с. 774.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.