Карл Найцель
Карл Найцель (нім. Karl Neitzel; 30 січня 1901, Кольберг — 13 листопада 1966, Кіль) — німецький офіцер-підводник, капітан-цур-зее. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Карл Найцель | |
---|---|
нім. Karl Neitzel | |
| |
Народився |
30 січня 1901[1][2][3] Колобжег, Померанія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][3] |
Помер |
13 листопада 1966[4][2] (65 років) Кіль, ФРН[1] |
Країна |
Німеччина[5] ФРН[5] Німецька імперія[5] Веймарська республіка[5] |
Діяльність | підводник, солдат, солдат, Marineoffizier |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (25 вересня 1927)[5] |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[5][3] |
Військове звання | Капітан-цур-зее[5] |
Нагороди | |
Біографія
У 1917 році вступив в ВМФ, служив на міноносцях. Після закінчення Першої світової війни демобілізований, але 1 квітня 1924 року знову вступив на флот кадетом. 1 жовтня 1927 отримав звання лейтенанта. Служив в 1-й мінній флотилії.
У лютому 1941 року переведений в підводний флот. 25 листопада 1941 призначений командиром підводного човна U-510, на якій зробив 3 походи (провівши в морі в цілому 220 діб). Перший і третій походи зробив в Карибське море. Під час останнього походу атакував конвой BT-6 і протягом 3 годин потопив 3 судна і пошкодив ще 5 (всього 54 130 брт).
Всього за час військових дій Нейтцель потопив 5 суден загальною водотоннажністю 28 496 брт і пошкодив 7 суден водотоннажністю 49 587 брт.
21 травня 1943 року призначений заступником командира 25-ї флотилії. З серпня 1943 командир 25-ї флотилії підводних човнів. З січня 1944 року командував 2-ю навчальною дивізією підводних човнів, а в березні-травні 1945 року — 7-м морським гренадерським полком. У травні 1945 року взятий в полон. У грудні 1945 року звільнений.
Звання[6]
- Морський кадет (1 квітня 1924)
- Фенріх-цур-зее (1 квітня 1925)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 травня 1927)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1927)
- Обер-лейтенант-цур-зее (1 липня 1929)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1935)
- Корветтен-капітан (1 квітня 1939)
- Фрегаттен-капітан (1 квітня 1943)
- Капітан-цур-зее (1 грудня 1943)
Нагороди[7]
- Залізний хрест 2-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (10 січня 1940)
- Залізний хрест 1-го класу (23 березня 1940)
- Нагрудний знак мінних тральщиків
- Нагрудний знак підводника
- Лицарський хрест Залізного хреста (27 березня 1943)
Примітки
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 332. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
- TracesOfWar
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 169. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 332f. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Karl_Neitzel
- Kapitän zur See Karl Neitzel - German U-boat Commanders of WWII - The Men of the Kriegsmarine - uboat.net. uboat.net. Процитовано 29 травня 2019.
- Neitzel, Karl - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 29 травня 2019.
Література
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939—1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 332. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2