Карл Юлленборг

Карл Юлленборг (швед. Carl Gyllenborg; відомий також як Карл Гілленборг, нар. 7 березня 1679(16790307) — пом. 9 грудня 1746) — шведський державний діяч і дипломат, вождь профранцузької партії «капелюхів», яка в 1741 році привела країну до війни з Росією. Активний меценат.

Карл Юлленборг
Народився 7 (17) березня 1679[1][2]
Storkyrkoförsamlingend, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1]
Помер 9 (20) грудня 1746[1][2] (67 років)
Storkyrkoförsamlingend, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1]
Поховання Кафедральний собор Уппсали
Країна  Швеція[3]
Діяльність поет, письменник, дипломат, політик
Alma mater Уппсальський університет[1]
Знання мов шведська
Заклад Уппсальський університет
Членство Лондонське королівське товариство
Magnum opus Q10685224?
Посада посол Швеціїd і President of the Royal Office of Swedend
Батько Jakob Gyllenborgd[1]
Мати Anna Catharina Thegnerd
Брати, сестри Anders Gyllenborgd, Fredrik Gyllenborgd, Johan Gyllenborgd і Olof Gyllenborgd
У шлюбі з Sarah Derithd

Біографія

Народився в сім'ї шведського державного діяча Якоба Юлленборга (1648-1701) і баронеси Ганни Катаріни Тегнер.

Після навчання в Уппсальському університеті якийсь час служив у королівській канцелярії. У 1701 році відправився до армії в Ліфляндію, де влаштувався ад'ютантом до майбутнього фельдмаршала К. Г. Мернер. У 1703 року посланий секретарем в шведську місію в Лондоні.

У 1710 році він став шведським резидентом в Англії, а ще через п'ять років - міністром. У 1717 році англійський уряд, дізнавшись про участь Юлленборга в планах Г. Герца з повалення ганноверської династії, посадив його у в'язницю. Однак після шести місяців, проведених в ув'язненні, він був випущений на свободу і на англійському фрегаті висланий в серпні 1717 року у Швецію.

У 1718 році Юлленборг призначений статс-секретарем торгової експедиції і разом з Герцем відправлений для ведення мирних переговорів на Аландські острови.

У 1720 році призначений гофканцлером, а трохи пізніше шведським посланником на мирному конгресі в Брауншвейгу який так і не був відкритий.

Під час риксдагу 1723 року Юлленборг був обраний членом ріксроду. Пізніше став лідером партії «капелюхів», що орієнтувалася на Францію і жадала реваншу за поразку в Північній війні. На риксдагу 1739 «капелюхам» вдалося усунути від влади своїх супротивників з партії «ковпаків», після чого Юлленборг зайняв пост президента Канцелярії.

Був одним із засновників першого національного шведського театру, що відкрився в 1737 року в Стокгольмі, і автором комедії «Шведський франт» (швед. Svenska sprätthöken) - також першого оригінального шведського твору, який був в ньому поставлений.

З 1710 року був одружений з багатою вдовою Сарою Деріт, уродженою Райт. Прийомна дочка Юлленборга, Елізабет Деріт, була одружена з Карлом Густавом Спарре.

Див. також

Джерела
  • Svensk litteraturhistoria i sammandrag. Stockholm, 1904. (швед.)
  • Svenskt biografiskt handlexikon. Stockholm, 1906. (швед.)
  1. Carl Gyllenborg — 1917.
  2. SNAC — 2010.
  3. LIBRIS — 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.