Карл фон Лінде

Карл фон Лінде народився у Баварії у 1842-му році у родині лютеранського священика. Його батько Йоганн Фрідріх Лінде хотів, щоб хтось з його дев'яти дітей став теж пастором. Але в Кемптені, де знаходився прихід батька, і у якому маленький Карл ходив до школи, хлопчик подружився з сином керуючого бавовняно-прядильною фабрикою. Часте відвідування фабрики пробудили в Карла інтерес до технологій. Особливо його захоплювали потужні машини. Він зрозумів, що хоче стати інженером.

Карл обирає свій шлях й вступає у 1861 році до Цюрихського інституту технологій, щоб стати інженером. Там він слухає курси лекцій таких вчених, як Рудольф Клаузіус, Густав Цейнер, Франц Рело. У 1864 році він був виключений до закінчення навчання за участь у студентській акції протесту. Після цього він деякий час, завдяки рекомендації Ф.Рело, працює підмайстром на бавовняно-прядильній фабриці у Кемптені, згодом обіймає посаду керівника технічного відділу на локомотивному заводі компанії «Locomotivfabrik Krauß & Comp» у Мюнхені, але у 1868-му році, дізнавшись про відкриття нового Мюнхенського політехнічної школи, йде туди на посаду лектора попри те, що йому було лише 26 років. У 1872-му році він стає професором. В університеті викладає курс теорії холодильних машин. Одним з найвідоміших випускників, яких він навчав, був Рудольф Дізель — майбутній винахідник дизельного двигуна.

Фон Лінде одружився з Геленою Грімм у вересні 1866-го; їхній шлюб тривав 53 роки, і у них було шестеро дітей[7].

У 1870—1871 роках Лінде опублікував низку статей у журналі «Bavarian Industry and Trade Journal», у яких він описував свої дослідження в області холодильного обладнання, де він подає конструкцію першої холодильної машини, у якій охолодження досягалось за рахунок розширення газу. У 1871 році Лінде і Мюнхенський пивовар Габрієль Седермаєр домовились встановити холодильну машину на броварні Шпатен. Лінде розробив холодильник, робота якого ґрунтувалась на принципі циркуляції рідини (холодоагента), що поперемінно випаровується та конденсується у системі труб[8].

Модель холодильного компресора (1929) Карла фон Лінде (Німецький музей Мюнхена)

У 1879 році він покинув викладацьку роботу й заснував у Вісбадені компанію «Gesellschaft für Linde Eismaschinen Aktiengesellschaft» («Товариство холодильних машин Лінде», тепер відома як «The Linde Group») з метою виробництва холодильного обладнання для харчової промисловості. До 1880 року було продано уже 747 машин. До 1895 року компанія продала майже 12 тис. агрегатів. Більше половини з них закупили пивоварні заводи; крім того, холодильними апаратами Лінде оснастились м'ясні бійні, харчові фабрики; ними оснастили залізничні вагони, річкові та морські судна, в тому числі ті, що з Австралії до Європи перевозили тисячі тонн баранини.

У 1892 році Лінде на замовлення пивоварної компанії Guinness з Дубліна почав займатися розробленням холодильної машини для скраплення вуглекислого газу, що спонукало винахідника зайнятись низькотемпературними термодинамічними циклами.

Досягнувши успіху у сфері холодильного обладнання для харчової промисловості, Лінде зайнявся низькотемпературними холодильними системами, отримавши у 1896 році патент на метод скраплення повітря, та розробив необхідне для цього обладнання. У цьому ж році створив першу промислову установку для отримання рідкого повітря з використанням ефекту Джоуля — Томсона та удосконалив цей процес уведенням попереднього охолодження (цикл Лінде-Гемпсона). Так було закладено основу головного напрямку діяльності компанії Лінде — виробництва технічних газів для промисловості та медичної галузі. Дуже скоро компанія почала виробляти стільки дешевого кисню, що його можна було використовувати не лише для дихання, але і для прискорення фізичних процесів, наприклад горіння. Водночас з'ясувалося, що якщо горючий газ (наприклад, ацетилен) горить в чистому кисні, то полум'я є значно гарячішим і можна плавити будь-який метал. Так була винайдене автогенне зварювання. Незабаром було знайдено і спосіб автогенного різання металів, без якого є неможливим сучасне літако- і суднобудування. Відкриття це відбулося лише завдяки Лінде, який не просто навчився дешево отримувати кисень, а й створив промислові установки для його виробництва.

Надалі Лінде працював над проблемою поділу на складові частини сумішей різних технічно важливих газів. У 1902 ним створений, а у 1907 істотно вдосконалений ректифікаційний апарат для розділення повітря на компоненти з безперервним режимом роботи.

У 1910-му році Лінде передає керівництво справами своїм синам, залишаючись при цьому спостерігачем і радником аж до своєї смерті 16 листопада 1934 року.