Карой Макк

Карой Макк (угор. Makk Károly; 22 грудня 1925, Беретьйоуйфалу 30 серпня 2017, Будапешт) угорський кінорежисер. Член-кореспондент Угорської академії літератури і мистецтв (1993), член Європейської кіноакадемії. Здобув популярність перш за все завдяки фільму «Любов», що містив критику сталінізму і тоталітаризму, і картині «Дивлячись один на одного», де Макк одним з перших в кіномистецтві соціалістичних країн торкнувся теми лесбійського кохання.

Карой Макк
угор. Makk Károly
Карой Макк в 2000
Карой Макк в 2000
Дата народження 22 грудня 1925(1925-12-22) (96 років)
Місце народження Беретьйоуйфалу
Дата смерті 30 серпня 2017(2017-08-30)[1][2][…] (91 рік)
Місце смерті Будапешт, Угорщина[3]
Поховання Керепеші
Громадянство Угорщина
Alma mater Університет театрального та кінематографічного мистецтваd (1951)
Професія режисер
Кар'єра 19472017
Напрям драма
Нагороди

премія Кошута (1973)

Премія Бели Балажаd (1959)

Приз журі (1971)

Заслужений артист Угорщиниd (1970)

Заслужений митець Угорщиниd (1982)

Master of Hungarian Motion Pictured (2004)

IMDb ID 0538652
 Карой Макк у Вікісховищі

Біографія

Карой Макк народився 22 грудня 1925 в селищі Береттьоуйфалу (Хайду-Біхар). Син кіномеханіка. Отримав мистецтвознавчу освіту в Будапештському і Дебреценському університетах, потім в 1946-1950 навчався в Будапештському Інституті театру і кіно, де познайомився з режисером Ґезой Радвані, у якого працював асистентом на стрічці «Десь в Європі» (1947). Перший фільм Макка, «Піонери», був визнаний керівництвом студії «політично сумнівним», в результаті чого Макка звільнили. Повернувшись в кіно в 1950, поставив костюмовану комедію «Ліліомфі». Уміння працювати з акторами, органічний сплав лірики і гротеску, психологічна глибина, пластична експресія характеризують його картини «Будинок під скелями» (1958), «Кішки-мишки» (1974), «Одна високоморальна ніч» (1977). Виразний образ похмурого в історії Угорщини періоду початку 1950-х був відображений у знаменитому фільмі Макка «Любов» (1970). Використавши в цьому фільмі дві автобіографічні новели Тібора Дері, Макк потім знову звернувся до творчості знаменитого письменника в фільмі «Філемон і Бавкіда» (1978). В основі фільму «Дивлячись одна на одну» — повість письменниці Ержебет Галгоці, час дії — період, після поразки Угорського повстання 1956. Ту ж епоху Макк ще раз спробував відтворити у фільмі «Угорський реквієм» (1990).

Вибрана фільмографія

  • 1954 — Ліліомфі (Liliomfi)
  • 1955 — Палата № 9 (A 9-es kórterem)
  • 1959 — Будинок під скелями (Ház asziklák alatt)
  • 1960 — По газонах ходити дозволяється (Füre lépni szabad)
  • 1961 — Одержимі (Megszàllottak)
  • 1962 — Втрачений рай (Elveszett paradicsom)
  • 1968 — Безхмарні канікули (Bolondos vakáció)
  • 1971 — Любов / Szerelem (за повістю Тібора Дері)
  • 1972 — Кішки-мишки (Macskajáték, за повістю Іштвана Еркеня)
  • 1977 — Одна високоморальна ніч (Egy erkölcsös éjszaka)
  • 1978 — Філемон і Бавкіда (Philemon és Baucis)
  • 1978 — Дорогий сину / Drága kisfiam (за повістю Мейвіс Галлант)
  • 1982 Дивлячись одна на одну (Egymásra nézve, за повістю Ержебет Галгоці)
  • 1987 — Остання рукопис (Az utolsó kézirat)
  • 1991 — Угорський реквієм (Magyar rekviem)
  • 1997 — Гравець (The Gambler) (вільна екранізація повісті Ф. М. Достоєвського)
  • 2003 — Тиждень в Буді і Пешті (Egy hét Pesten és Budán)

Один нереалізований проект

Серед так і не здійснених проектів Кароя Макка — задумана їм в 1980-х екранізація повісті Михайла Булгакова «Собаче серце». Ось що каже з цього приводу сам режисер:

«Я дуже люблю Булгакова і деякий час жив з думкою екранізувати «Майстра і Маргариту». Читав роман неодноразово, фантазував. Але потім зрозумів, що таке грандіозне завдання мені не вдалося. Інша річ «Собаче серце». Тут я досить чітко уявляв, як можна зробити фільм. Уже навіть йшли переговори з однією американською кінокомпанією, і я шукав, хто б з сценаристів допоміг мені з адаптацією. Але врешті-решт нічого не вийшло: американці відмовилися, а інших партнерів я не знайшов. Ситуація була досить абсурдна. Дуже нагадувала той перехідний час, про який пише Булгаков. Ми за долари обідали, за долари мене возили туди-сюди, але витратитися на фільм ніхто не хотів. Хоча тоді його можна було зробити за копійки ... »

Нагороди

  1. Filmportal.de — 2005.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. PIM identifier
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.