Кароліс Пожела
Кароліс Пожела (лит. Karolis Požėla; 29 лютого 1896, с. Бардішкяй, Паневежиський повіт, Російська імперія — 27 грудня 1926, Каунас, Литва) — один з організаторів Комуністичної партії Литви.
Кароліс Пожела лит. Karolis Požėla | ||
| ||
---|---|---|
1923 — 17 грудня 1926 | ||
Народження: |
29 лютого 1896 Bardiškiaid, Žeimelis Eldershipd, Пакруоїський район, Литва | |
Смерть: |
27 грудня 1926[1] (30 років) Каунас, Литва[1] | |
Країна: | Литва і Російська імперія | |
Освіта: | Тартуський університет | |
Партія: | КПРС і Комуністична партія Литви | |
Діти: | Juras Poželad |
Життєпис
Народився 1896 року в селянській родині.
Будучи студентом Дерптського університету, 1916 року вступив до лав РСДРП, вів партійну роботу в Естонії. Учасник Лютневої та Жовтневої революцій. Навесні 1918 року організував один з перших осередків КП Литви на окупованій німецькими військами території; делегат установчого підпільного з'їзду партії (жовтень 1918).
Після падіння Радянської влади в Литві (серпень 1919) перебував на підпільній партійній роботі у Расейняї та Каунасі, де 1920 створив нелегальну партійну друкарню «Спартакас», був редактором газети «Тесу», органу ЦК КП Литви, та низки інших партійних видань.
Від 1921 року член, а від 1923 — перший секретар ЦК Комуністичної партії Литви. Делегат 5-о конгресу Комінтерну (1924).
Військовий переворот у Литві (1926)
Заарештований 17 грудня 1926 після державного перевороту під керівництвом Антанаса Смятони. Разом з іншими керівними працівниками КП Литви постав перед військовим трибуналом за звинуваченням у підготовці до комуністичного повстання та разом з Юозасом Грейфенбергерісом, Раполасом Чарнасом та Казісом Гедрісом засуджений до смертної кари. Засуджені розстріляні 27 грудня 1926 року в VI форті Каунаса.
Сім'я
- Дружина — Еугенія Тауткайте (1899—1960), революціонерка, письменниця, бранка сталінських таборів[2].
- Син — Юрас Пожела, фізик, колишній президент АН Литви, лавреат Ленінської премії 1978 року.
Пам'ять
- За радянської влади у Вільнюсі його ім'ям було названо вулицю.
- 1973 року в Каунасі встановили пам'ятник «Четверо комуністів» (інакше «Четверо комунарів»; скульптори Бронюс Вішняускас та Наполеонас Пятруліс), нині перебуває в експозиції радянських скульптур у парку Грутас[3].
Примітки
- Пожела Каролис Юозович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 20 : Плата — Проб. — С. 153.
- Jauniškienė, Gintarė (15 травня 2008). Pažyma apie Poželų šeimos fondą nr. R-938 (лит.). Lietuvos centrinis valstybės archyvas. Процитовано 22 червня 2017.
- Keturi komunarai. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
Література
- Bitauskas, Algis; Tamošaitis, Mindaugas (2016). «Požela Vladas» (lt). Lietuvos Respublikos 1918–1940 m. vyriausybių ministrų biografinis žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. ISBN 978-5-420-01778-4.
- Jauniškienė, Gintarė (15 травня 2008). Pažyma apie Poželų šeimos fondą nr. R-938 (лит.). Lietuvos centrinis valstybės archyvas. Процитовано 22 червня 2017.
- Kulikauskas, Gediminas (2002). 1926 m. valstybės perversmas. Gimtoji istorija. Nuo 7 iki 12 klasės (лит.). Vilnius: Elektroninės leidybos namai. ISBN 9986-9216-9-4. Процитовано 23 червня 2017.
- Lėka, Aušra (9 березня 2016). Didžiausias, bet mažiausiai tvarus Juro Poželos privalumas. Veidas (лит.) 9. ISSN 1392-5156.
- Lesčius, Vytautas (2004). Lietuvos kariuomenė nepriklausomybės kovose 1918–1920. Lietuvos kariuomenės istorija (лит.). Vilnius: General Jonas Žemaitis Military Academy of Lithuania. ISBN 9955-423-23-4.
- Lukšas, Aras (5 червня 2015). Išdavęs šeimą ir Tėvynę (лит.). Lietuvos žinios. Процитовано 22 червня 2017.[недоступне посилання з вересня 2019]
- Mockienė, Jurgita (6 грудня 2010). Póžela. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
- Šarmaitis, Romas (1988). Lietuvos revoliucionieriai (лит.). Mintis. ISBN 5-417-00071-X.
- Stanišauskas, Gediminas (28 грудня 2004). Buvę komunistai pagerbė keturis komunarus. Kauno diena (лит.). Delfi.lt. Процитовано 22 червня 2017.
- Vitkus, Aleksandras; Freidmanas, Peisachas (10 січня 2010). Ar nuteisti mirties bausme keturi komunistai buvo tik keturi? (лит.). Voruta. Процитовано 22 червня 2017.