Карпатська бджола

Карпатська бджола (Apis mellifera carpatica) — підвид бджоли медоносної. Природний ареал поширення: підніжжя і гірські райони Карпат; але порода поширилася в інші області України, а також Білорусі та Росії штучним розселенням. Місцева назва: Карпатка.

?
Карпатська бджола

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Бджола (Apis)
Вид: Бджола медоносна (Apis mellifera)
Підвид: A. m. carpatica
Apis mellifera carpatica
Foti, 1965
Apis mellifera carpatica
Посилання
Вікісховище: Apis mellifera carpatica
Віківиди: Apis mellifera carpatica

Опис

За морфологічними ознаками і походженням близька до країнської бджоли. Пристосована до суворих умов гірських районів, характеризується високою зимостійкістю (пристосована до суворих умов зимівлі з великим безоблітним періодом) і зменшеним споживанням корму взимку. Ще однією перевагою породи вважається той факт, що комахи не вилітають за медом і пилком при поганих погодних умовах. Це дозволяє зберегти кількість робочих бджіл на необхідному рівні.

За розмірами бджоли менші за середньоєвропейських бджіл. Забарвлення хітинового покриву бджіл темно-сіре, без жовтизни, зі сріблястими волосками. Довжина хоботка в середньому 6,3-7,0 мм. Маса плодової матки: в середньому 205 мг. Її плодючість: 1800-2500 яєць на добу.

Бджоли незлобиві і миролюбні (майже весь сезон сім'ї можна оглядати без лицьової сітки і димаря). В такому випадку комахи спокійно переміщаються по рамках і роблять свою роботу. Також, бджоли пристосовані до пошуків нових скупчень медоносів,мало рояться. Схильні до роїння менше за інші породи. За твердженнями експертів, роїння карпаток починається при повній відсутності взятку.[джерело?] Схильність до крадіжок середня.

Навесні сім'ї швидко нарощують силу, інтенсивно використовують ранньовесняний медозбір, і зберігають її протягом усього літа. Цю особливість карпатських бджіл використовують для виробництва ранніх пакетів бджіл. Бджоли відрізняються високою продуктивністю на головному взятку (у цьому перевершують інші породи) і «сухою» печаткою меду, переважно білою, іноді змішаною. Слід зазначити, що у розглянутих комах досить довгий хоботок, близько 7 міліметрів, що спрощує видобуток нектару з важкодоступних медоносів. До таких рослин слід віднести бобові культури (горох і квасоля), а також червона конюшина. Порода визнана однією з найкращих, рекомендована для розведення в багатьох зонах з різнотравно-конюшиново-гречаним медозбором.[джерело?] Не дивлячись на середню несучість матки, сім'я карпаток за один сезон може принести 50 кілограмів меду, і це тільки середньостатистичний результат. При хорошому взятку карпатська порода бджіл може дати і 80 кілограмів меду з сім’ї за сезон.[джерело?]

Також, ця порода пристосована для транспортування на великі відстані, що дуже цінується бджолярами для кочівлі.

Карпатські бджоли слабо уражаються нозематозом.

Порода характеризується підвищеною восковою продуктивністю. Вони добре виробляють віск, поступаючись тільки італійським і європейським темним бджолам. Карпатські бджоли підходять для запилення тепличних рослин, так як швидко пристосовуються до різноманітного клімату.

Прополісування гнізд слабке.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.