Картка вогню

Ка́ртка вогню́ (моторизованого відділення, взводу, танка, роти, батальйону) бойовий графічний документ, що розробляється відповідним командиром (штабом батальйону).

Розробка картки вогню

Варіант нанесення лісонасаджень на бойових графічних документах

Картка вогню розробляється на білому цупкому папері чи кальці (сколці з топографічної картки) визначеного формату (А4, А5, для батальйону А3)

Основою картки вогню є схема місцевості, складена окомірним зніманням способом кругового візування[1]. При цьому тактичні об'єкти наносять одночасно з топографічними.

Умовні знаки і підписи виконуються в порядку і за правилами, визначеними в Бойовому статуті щодо відпрацювання бойових документів.

Картка вогню обов'язково повинна містити
  • Прив'язку до місцевості (за трьома орієнтирами); положення цих орієнтирів на місцевості, роздільні лінії між своїми підрозділами і сусідами[2] Стрілку Північ-Південь, що відповідає сторонам горизонта на місцевості
  • Дані про противника. Якщо є дані розвідки — дані про положення основних вогневих засобів противника (танків, БМП, БТР, ПТКРС, гранатометів, кулеметів, мінометів)[3]. Якщо таких даних немає, показується тільки загальний рубіж: Противник
  • Позиції підлеглих військ: командних опорних пунктів, пунктів управління, траншей і ходів сполучення, вогневих позицій (основних і запасних) для танків, БМП, БТР, ПТКРС, гранатометів, кулеметів, мінометів, відділень, взводів
  • Траншеї підрозділів, вогневі точки, окопи, бліндажі, ходи сполучення зображаються тієї форми, як вони обладнані на місцевості
  • Сектори вогню для перерахованих сил; основні і запасні[4]

Тактичну обстановку командири підрозділів наносять тактичними умовними знаками кольоровими олівцями, а якщо одним (чорним) кольором — умовні знаки противника наносяться двома лініями. Положення, завдання і дії підрозділу, його вогневі засоби, бойову та іншу техніку наносять на схеми за їх дійсним положенням на місцевості, орієнтуючи в напрямку дії підрозділу або ведення вогню.

Якщо для позначення певного об'єкта на місцевості, підрозділу, зброї є відповідний знак у Бойовому статуті, на картці вогню забороняється вживати рандомні умовні знаки (малювати хатки, танчики, красиві деревця, колодязі з журавлем чи гайочки). Підйом топографічних чи тактичних знаків, підписи, — все робиться у суворій відповідності вимогам Бойового статуту. Якщо знака не існує в Бойовому статуті, він виноситься із поясненням в специфікацію.

Див. також

Примітки

  1. або за допомогою баштового кутоміра
  2. Орієнтири, їх номери, найменування та відстані до них
  3. Положення противника (виявлені об'єкти, можливий напрямок наступу);
  4. На картку вогню танка, крім того, наносять вихідні установки для стрільби вночі та в інших умовах обмеженої видимості, а також ділянки зосередженого вогню роти і взводу.

Посилання

Джерела

  • Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України, частина — ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка), К. 2010 р., стор. 50, 56, додатки — 4, 5, 7, 8, 12.
  • Підручник «Тактика» (взвод, відділення, танк), частина — І, М., Воениздат, 1989 р., 48 — 49, схема — 7. 3.
  • Посібник І. Д. Помбрик «Карта офіцера», М. Воениздат 1985 р., стор 5 — 39, 42 — 52.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.