Каспер Твардовський
Каспер Твардовський (пол. Kasper Twardowski, * бл. 1592 —†бл. 1641) — польський поет, представник бароко.
| Каспер Твардовський | |
|---|---|
| Народився |
1592 Самбір, Україна |
| Помер |
1641 Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Твардовські |
Життєпис
Походив з міщанського роду Твардовських. Народився у м. Самбір близько ]]1592]] року, рано втратив батьків. Замолоду навчався у Краківській академій (сучасний Яґеллонський університет). Згодом брав участь у польсько-шведській війні 1610–1611 років. Після цього знаходився при дворі різних магнатів у Кракові. Після хвороби приблизно 1618 року все більше схиляється до релігійного містицизму. Входить до братства єзуїтів — Конгрегація Успіння Пресвятої Діви Марії.
1629 року перебирається до Львова, де увесь час присвячує творчості. Водночас остаточно схиляється на бік Контрреформації. Помирає близько 1641 року.
Творчість
Замолоду виявив хист до поезії. 1617 року випускає поему «Купідонові уроки», де оспівується кохання у дусі відродження. Ця поема складалася з 12 частин. Втім відразу підпала під заборону краківського єпископа Мартина Шишковського.
Після навернення до єзуїтів 1618 року випускає поему «Судно молоді, що прямує до берега» — алегорія щодо свого повернення до побожності. 1623 року виходить збірка колядок, щедрівок та різдвяних пісень Каспера Твардовського. Проблеми своєї батьківщини автор бачив у відході від католицизму («Бич Божий, або криваві сльози скорботної Матері Ойчизни Польської» 1625 року, «Удар Густава, який в здоровому глузді. Підйом скорботної Батьківщини» 1629 року)
З часом релігійність у творчості Твардовського посилювалася. 1628 року випускає велику поему «Факел Божої любові».