Малопольська провінція
Малопо́льська прові́нція (пол. Prowincja małopolska) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувала з 14 століття. Виникла на основі Малопольського князівства зі столицею в Кракові. Об'єднувала території Малопольщі, Русі, а також землі Війська Запорозького, Севежського князівства та Спишського староства. До 1667 року складалася з 11 воєводств. Головне місто — Краків, резиденція генерального старости Малопольщі. Ліквідована 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої.
Малопольська провінція | |
Дата створення / заснування | 1347 |
---|---|
Держава | Корона Королівства Польського |
Столиця | Краків |
Адміністративна одиниця | Корона Королівства Польського |
Адміністративно-територіально поділяється на | Краківське воєводство (до 1795), Люблінське воєводство (1474—1795), Сандомирське воєводство, Белзьке воєводство, Брацлавське воєводство, Чернігівське воєводство (1636), Київське воєводство, Підляське воєводство, Подільське воєводство, Руське воєводство, Волинське воєводство |
Спільний кордон із | Великопольська провінція |
Час/дата припинення існування | 1795 |
Малопольська провінція у Вікісховищі |
Воєводства і князівства
Джерела
- Gloger, Zygmunt. Prowincya Małopolska // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.