Кассіодор

Дід Кассіодора, трибун і нотарій при Валентиніані III, друг Аеція, брав участь у посольстві, надісланому до двору Аттіли. Після виконання цього доручення він відмовився від усіх посад, за винятком рангу ілюстрія, і віддалився в Бруттій захищати його від племені вандалів. Батько Кассіодора був одним з найбільш відданих прихильників короля остготів Теодоріха I. Ще при Одоакрі він обіймав посади comes sacrarum largitionum та comes rei privatae. Будучи консуляром Сицилії, він передав цю провінцію Теодоріху. З цього моменту почався стрімкий зліт його кар'єри. Він послідовно ставав консуляром Луканії та Бруттія, префектом преторія, у 506 році отримав сан патрикія і закінчив свій cursus honorum членом королівської ради.

Кассіодор народився біля 487 року на півдні Італії (Сцилаціум, Калабрія) в знатній сім'ї сирійського походження. З юних років Кассіодор вивчаючи право, він пішов по стопах батька, який перебував на державній службі і обіймав посаду префекта Сицилії. Замолоду Кассіодор якийсь час працював з батьком, потім з 507 по 511 рік був квестором.

Його кар'єра нестримно розвивалася — в 514 році він був призначений консулом (без колеги), а між 523 і 527 роками, змінивши страченого Боеція на посту магістра двору (лат. magister officiorum), займався обліком документів і складанням офіційних листів. Літературні таланти Касіодора знайшли визнання у його сучасників, і кожен раз, коли він прибував в Равенну, столицю остготскої держави, йому доручалося складання важливих офіційних документів. У 526 р., після смерті Теодоріха Великого, Кассіодор за часи регентки Амаласунти очолив цивільну адміністрацію держави при малолітньому Аталаріху. У 533 році отримав високу посаду префекта преторія (лат. praefectus praetorio) Італії та патриція (другий військовик після короля), що стало піком його кар'єри. Він зберігав цю посаду до 537 році — початку війни остготів з Візантією внаслідок заколоту Теодада — останні складені Кассіодором документи датуються епохою короля Вітігіса. У 537—538 роках відвідав Константинополь задля розширення своїх релігійних та наукових знань. Водночас налагодився гарні стосунки з оточенням імператора Юстиніана I задля збереження майного та суспільного становища своєї родини в Італії.

Наступник Кассіодора був призначений в 540 р. імператором Юстиніаном після відновлення контролю над Римом. В цей час Кассіодор відійшов від громадських справ і на території своїх родових володінь в Калабрії заснував монастир. Сам не будучи ченцем, проте підтримував створену ним громаду. Свій давній задум, підтриманий папою римським Агапітом щодо заснування вищої теологічної школи в Римі Кассіодор втілює у свлєму маєтку, Віварії, де був створений монастир, що був також науковим і релігійним центром, де було все, що могла надати наука того часу, зокрема найбільше на ті часи книжкове зібрання, ченці вивчали не лише Біблію та Євангеліє, а й світські науки. Цей освітній центр розпався після смерті його засновника, але він відродився в монастирських школах каролінзької епохи і середніх віків, де твори Кассіодора служили навчальними посібниками.

Лист з Історії в трьох частинах. Друкарське видання 1472 р.

• Введення до псалмів (лат. Exposition psalmorum)
• Історія Церкви в трьох частинах (лат. Historia ecclesiastica tripartita) Виклад подій від початку часів і до сучасних Кассіодору. Складалася з 13 книг. Складена з фрагментів трьох істориків Церкви: Феодорета, Созомена і Сократа, переведених латиною Єпіфанєм Схоластом. Вона була задумана продовженням «Церковної історії» Євсевія Кесарійського.
• Історія готів (лат. Historia Gothorum, між 526 і 533) Збереглася в скороченому і перекладеному вигляді в творі Йордана «Про походження і діяння гетів». Складалася з 12 книг. В ній Кассіодор хотів довести, що готи з найдавніших часів відігравали важливу роль у світовій історії, а тепер поряд з римлянами можуть вирішувати долі світу.
• Історія роду Кассіодорів (лат. Ordo generis Cassiodorum)
• Про душу (лат. De anima, 540)
• Про музику (лат. De musica)
• Про науку і мистецтво (лат. De artibus libris ас disciplinis liberalium litterarum)
• Про орфографію (лат. De orthographia) Має велику цінність, бо в ній збережені численні фрагменти втрачених граматичних праць античності. В ній викладанні також правила копіювання книг.
• Різне (лат. Variae, 537) Збірка офіційних листів і едиктів епохи Теодоріха Великого. Складалася з 12 книг та містила 468 документів. Це були документи, які Кассіодор особисто написав, перебуваючи на високих державних посадах, або ті, що він редагував від імені короля. В книгах VI і VII присутні зразки листів, які до канцелярії підставляли з провінцій. Листи Кассіодора охоче читалися в епоху Середньовіччя і вважалися зразками службового листування. Ці папери становлять значний історичний інтерес як джерело вивчення суспільного життя того часу.
• Керівництво до вивчення божественної і світської літератури (лат. Institutiones divinarum et saecularum litterarum). Складається з 2 книг. Це своєрідний вступ до вивчення світських і церковних наук, які мали на меті полегшити монахам їх засвоєння. Книга I, звана також «Закон Божий» (Divinae litterae), являє собою введення у вивчення теології. Кассіодор представляє гідні читання книги з бібліотеки монастиря і стисло характеризує християнських письменників, вартих уваги. Ченцям, нездатним до наукової роботи, автор пропонує роботу в саду, в полі, турботу про хворих, рекомендуючи їм також відповідну літературу. У книзі. II «Світські науки» (Saeculares або Humanae litterae), Кассіодор у 7 розділах представив 7 визнаних наук (граматику, риторику, діалектику, арифметику, астрономію і музику), тобто науку, яку він вважав необхідним доповненням теології.
• Хвалитні (лат. Laudes)
• Хроніка (лат. Chronica, закінчена в 519) Виклад світовій історії від створення світу до 519 року. Автор, спираючись на Євсевія, Ієроніма і Лівія, приводить списки ассирійських, латинських, римських царів, а також римських консулів При деяких поміщає короткі історичні та літературні замітки, представляючи готов у вигідному світлі де тільки можливо.

• Витягу з творів Кассіодора^{[недоступне посилання з липня 2019]} Про науки і мистецтво, Введення до псалмів
• Деякі твори Касіодора Praefatio, Epistulae Theodericianae Variae, De anima (лат.)
• James J. O'Donnell. Cassiodorus (англ.)

• Georg Jenal: Cassiodor. // Wolfram Ax (Hrsg.): Lateinische Lehrer Europas. 15 Porträts von Varro bis Erasmus von Rotterdam. Böhlau, Köln 2005 ISBN 3-412-14505-X, S. 219—245. (нім.)
• Cassiodoro, Variae (traduzione parziale), a cura di Lorenzo Viscido, Squillace, Pellegrini Editore, 2005. (італ.)
• James J. O'Donnell, Cassiodorus University of California Press, Berkely, CA, 1969. (англ.)

1. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
   d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665