Катастрофа DC-10 під Парижем

Катастрофа DC-10 під Парижем (також відома як Авіакатастрофа в Ерменонвіллі) — велика авіаційна катастрофа, що відбулася в неділю 3 березня 1974 року поблизу Парижа. Авіалайнер McDonnell Douglas DC-10-10 авіакомпанії «Turkish Airlines» виконував пасажирський рейс TK 981 за маршрутом Стамбул — Париж — Лондон, а на його борту перебували 12 членів екіпажу і 334 пасажири. За 6 хвилин після вильоту з Парижа на висоті 3500 метрів несподівано відкрилася одна з дверцят вантажного відсіку, що створило вибухову декомпресію, в результаті якої зруйнувалися системи управління. Лайнер перейшов в пікірування і за 1,5 хвилини на великій швидкості впав у лісі Ерменонвіль на північний схід від Парижа, при цьому був повністю зруйнований. Всі 346 осіб, які перебували на його борту загинули.

Катастрофа DC-10 під Парижем

Літак, який зазнав катастрофи, за 10 місяців до події.

Загальні відомості
Дата  3 березня 1974
Час  12:41 UTC
Характер  Вибухова декомпресія
Причина  Технічні несправності
Місце  ліс Ерменонвіль, Фонтен-Шаалі, Уаза, за 37 км від аеропорту «Орлі», Париж
Країна   Франція
Координати  49°08′44″ пн. ш. 2°38′04″ сх. д.
Повітряне судно
Авіакомпанія  Turkish Airlines
Модель  McDonnell Douglas DC-10
Бортовий номер  TC-JAV
Серійний номер  029
Заводський номер  46704
Дата випуску  15 лютого 1972
Рейс  TK 981
Пункт вильоту  Єшилькей, Стамбул,  Туреччина
Рейсова зупинка  Орлі, Париж,  Франція
Пункт призначення  Хітроу, Лондон,  Велика Британія
Екіпаж  12
Пасажири  334
Вижило  0
Поранено  0
Загинуло  346 (всі)
Місце катастрофи на карті

 Катастрофа DC-10 під Парижем у Вікісховищі

Це перша і найбільша катастрофа за участю DC-10. На момент події (на 1974 рік) була найбільшою авіаційною катастрофою в світі, на сьогодні (на 2020 рік) — четверта. Залишається найбільшою катастрофою одного літака, в якій ніхто не вижив.

В ході розслідування було встановлено, що причиною катастрофи стала недосконалість запірного механізму дверцят вантажного відсіку, які і відкрилися на великій висоті через різницю тисків.

В історії літака DC-10 це був вже другий аналогічний випадок після події двома роками раніше. В ході розслідування першого випадку слідча комісія зробила ряд рекомендацій по зміні конструкції літака з метою запобігти подібні події. Однак катастрофа під Парижем показала, що жодна з даних рекомендацій не була виконана.[1]

Рейс

Літак

McDonnell Douglas DC-10-10 (реєстраційний номер TC-JAV, заводський 46704, серійний 029) випущений на заводі компанії «McDonnell Douglas» в Лонг-Біч (Каліфорнія, США) і свій перший політ здійснив 15 лютого 1972 року. Був 29-м літаком серії DC-10. Початковий бортовий номер літака був N1337U, з чого можна зробити висновок, що початковим замовником була американська авіакомпанія «United Airlines». Однак даній авіакомпанії літак так і не був переданий, а замість цього 10 грудня 1972 року ввійшов до флоту турецької авіакомпанії «Turkish Airlines», у зв'язку з чим був перереєстрований і отримав бортовий номер TC-JAV та ім'я «Ankara».[2] Був оснащений трьома двоконтурними турбореактивними двигунами General Electric CF6-6D, розвивали силу тяги до 18 144 кгс кожен.[2][3]

У трьох салонах літака розташовувалися 345 посадочних місць (12 першого класу і 333 економ-класу), у тому числі 86 місць розташовувалися в передньому салоні, 108 — в середньому, а 151 — в задньому.[4] Остання інспекторська перевірка літака, в ході якої жодних неполадок виявлено не було, проводилася 21 січня 1974 року. На день катастрофи лайнер здійснив 1537 циклів «зліт-посадка» і налітав 2955 годин 52 хвилини, причому з моменту ремонту D — 486 годин 17 хвилин, а з моменту ремонту C — 81 година 34 хвилини.[5][6]

Екіпаж

Літаком керував досвідчений екіпаж, склад якого був таким:

  • Командир повітряного судна (КПС) — 44-річний Нежат Беркоз (тур. Nejat Berkoz). Досвідчений пілот, проходив службу у ВПС Туреччини, пропрацював в авіакомпанії «Turkish Airlines» 6 років і 4 місяці (з 14 жовтня 1967 роки). Мав кваліфікацію для управління літаками Fokker F27 і McDonnell Douglas DC-9. На посаді командира McDonnell Douglas DC-10 —- з 8 березня 1973 року. Налітав 7003 години 10 хвилин (1392 години 10 хвилин з них вночі), 438 годин 15 хвилин з них на DC-10.[7]
  • Другий пілот — 38-річний Орал Улусман (тур. Oral Ulusman). Досвідчений пілот, проходив службу у ВПС Туреччини (як і КПС), пропрацював в авіакомпанії «Turkish Airlines» 5 років і 11 місяців (з 23 березня 1968 року). Також мав кваліфікацію для управління літаками F-27 і DC-9. На посаді другого пілота DC-10 — з 8 березня 1973 року. Налітав 5589 годин 25 хвилин (1425 годин 10 хвилин з них вночі), 628 годин 5 хвилин з них на DC-10.[8]
  • Бортінженер — 37-річний Ерхан Озер (тур. Erhan Ozer). До роботи в «Turkish Airlines» також проходив службу у ВПС Туреччини. На посаді бортінженера DC-10 — з 8 березня 1973 року. Налітав 2113 годин 25 хвилин (350 з них вночі), 775 годин 50 хвилин з них на DC-10.[9]

У салоні літака працювали 8 бортпровідників:

  • Хайрі Тезджан (тур. Hayri Tezcan), 30 років — старший бортпровідник. У «Turkish Airlines» з 20 січня 1968 року. Налітав 4916 годин, 569 годин 30 хвилин з них на DC-10.
  • Гулай Сонмез (тур. Gulay Sonmez), 21 рік. У «Turkish Airlines» з 18 серпня 1971 року. Налітала 1901 година 30 хвилин, 439 годин 25 хвилин з них на DC-10.
  • Нілгун Йілмазер (тур. Nilgun Yilmazer), 23 роки. У «Turkish Airlines» з 11 травня 1972 року. Налітала 1028 годин 55 хвилин, 90 з них на DC-10.
  • Сібель Захін (тур. Sibel Zahin), 22 роки. У «Turkish Airlines» з 11 травня 1972 року. Налітала 1262 години 15 хвилин, 494 години 50 хвилин з них на DC-10.
  • Семра Хідір (тур. Semra Hidir), 20 років. У «Turkish Airlines» з 2 квітня 1973 року. Налітала 741 годину 45 хвилин, 74 години 50 хвилин з них на DC-10.
  • Фатма Барка (тур. Fatma Barka), 25 років. У «Turkish Airlines» з 8 листопада 1971 року. Налітала 1465 годин 50 хвилин, 297 годин 40 хвилин з них на DC-10.
  • Рона Алтінай (тур. Rona Altinay), 29 років. У «Turkish Airlines» з 11 січня 1967 року. Налітала 4456 годин, 387 годин 15 хвилин з них на DC-10.
  • Айсе Біргіт (тур. Ayse Birgili), 22 роки. У «Turkish Airlines» з 1 вересня 1971 року. Налітала 1723 години 15 хвилин, 139 годин 5 хвилин з них на DC-10.

Також в пасажирському салоні летів 12-й член екіпажу — 45-річний наземний бортінженер Енгін Уджок (тур. Engin Ucok), який відповідав за наземне обслуговування літака на проміжних зупинках (навантаження і розвантаження багажу, заправка авіапалива) та замістив у даному рейсі свого колегу, що залишився в Стамбулі для перепідготовки.[10][11][2]

Пасажири і багаж

Максимальна злітна вага DC-10-10 складає 195 000 кг, а максимальна посадкова — 164 890 кг. Піщ час рейсу максимальна злітна вага була оціненена в 172 600 кг (164 890 + 7710). За первісними даними на борту авіалайнера перебували 306 дорослих пасажирів (249 чоловіків і 57 жінок), 6 дітей (від 2 років) і 1 немовля, тобто всього 313 чоловік, а незабаром був виявлений і первісно не врахований 314-й пасажир. З усіх цих 314 осіб 76 перебували в передньому салоні, 98 — в середньому, а 140 — у задньому. Таким чином, загальна розрахункова вага пасажирів становила 23 170 кг. Також в літак ще в Стамбулі було завантажено 2896 кг багажу, який в чотирьох контейнерах був поміщений в передній вантажний відсік, а в Парижі були додатково завантажені ще 1525 кг, які помістили в центральний вантажний відсік, щоб уникнути зміни центрування літака. Задній вантажний відсік був зарезервований для штучного багажу, не упакованого в контейнери.[12][4][13]

В останню хвилину були внесені зміни і додані ще 20 пасажирів, що призвело до зростання розрахункової ваги на 1480 кг, що однак не зробило помітного впливу на центрування. Таким чином, з 345 місць в пасажирському салоні були зайняті 332.[13][14] Всього, за уточненими даними, на борту рейсу TK 981 перебувало 346 осіб: 334 пасажири (327 дорослих, 6 дітей і 1 немовля) і 12 членів екіпажу.[15]

Серед пасажирів на борту літака були:

  • Джон Купер (англ. John Cooper), британський легкоатлет, дворазовий срібний призер Олімпійських ігор 1964 року.
  • Вейн Вілкокс (англ. Wayne Wilcox), аташе з питань культури посольства США в Лондоні. Крім того, на борту перебували його дружина та двоє дітей.
  • Гравці аматорської регбійний команди з Англії.
  • 48 японських випускників вузів, які подорожували по Європі після закінчення навчання.

Примітки
  1. Sabotage Hinted at in Air Crash. Associated Press (англ.) (St. Petersburg Independent). 4 березня 1974. Процитовано 23 лютого 2013. «The plane involved in the crash had been built in Long Beach, Calif., and delivered to the Turkish Airlines in December 1972 he said»
  2. Report, с. 12.
  3. Report, с. 13.
  4. Report, с. 15.
  5. THY Turkish Airlines TC-JAV (McDonnell Douglas DC-10 - MSN 46704)
  6. TC-JAV TURKISH AIRLINES MCDONNELL DOUGLAS DC-10
  7. Report, с. 7.
  8. Report, с. 8.
  9. Report, с. 9.
  10. Report, с. 10.
  11. Report, с. 11.
  12. Report, с. 14.
  13. Report, с. 16.
  14. Report, с. 17.
  15. Report, с. 6.
  16. Passenger manifest TC-JAV THY981 (фр.). Path to Ermenonville, Paris. 4 червня 2008. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.