Катерина Олексіївна

Катерина Олексіївна (нар. 27 листопада (7 грудня) 1658(16581207)[2][3] — пом. 1 (12) травня 1718) — московська царівна, дочка московського царя Олексія Михайловича і Марії Милославської, рідна сестра царівен Софії та Марії, а також — однокровна Петра I.

Про велику княгиню Катерину Олексіївну див. Катерина II
Катерина Олексіївна
Народилася 27 листопада (7 грудня) 1658
Москва, Московське царство
Померла 1 (12) травня 1718[1] (59 років)
Москва, Московське царство
Поховання Новодівичий монастир
Знання мов давньоруська
Рід Романови
Батько Олексій Михайлович[1]
Мати Милославська Марія Іллівна[1]
Брати, сестри Петро I Олексійович, Софія Олексіївна, Наталія Олексіївна (дочка Олексія Михайловича), Євдокія Олексіївнаd, Марія Олексіївна (царівна), Марфа Олексіївна, Феодосія Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd

Життєпис

За переказами, перед народженням дочки Олексію Михайловичу привидівся образ святої великомучениці Катерини Олександрійської, тому донька отримала це нетипове для Романових ім'я[4]. На місці видіння було засновано Катерининську чоловічу пустинь (за селом Царицином).

Під час Хованщини 1682 року Андрій Іванович Хованський звинувачувався в тому, що нібито з допомогою одруження з нею мав намір захопити престол.

В 1683 році іноземець так її описував: «Катерина — носить шапку і плаття в польському стилі (на кшталт „tuztuka“ з широкими рукавами); закинула московські каптани, перестала заплітати волосся в одну косу»[5].

У 1684 році розпорядилася побудувати Новий собор Донського монастиря. Після Стрілецького бунту 1698 року царівна була арештована, але потім виправдана і звільнена.

Як і інші її сестри, померла незаміжньою. «Вона єдина [зі своїх рідних сестер], тримаючись осторонь політичних подій свого часу, не відчула на собі гніву Петра I»[6] в перший період його царювання. Разом з царевичем Олексієм Петровичем хрестила Марту Скавронську, майбутню імператрицю Катерину I Олексіївну.

У 1716 році Петро перейнявся тим, що до 58-річної царівну ночами ходить підключник Богданов. Почалася слідча справа, ключника допитали, покарали і заслали в Сибір, а Катерина була запідозрена в участі у політичній змові, арештована, допитана.

Померла у себе вдома на Дівочому полі[7].

Похована в Смоленському соборі Новодівичого монастиря.

Генеалогія

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Або 26 листопада
  3. Родословная книга Всероссійскаго дворянства. // Составилъ В. Дурасов. — Ч. I. — Градъ Св. Петра, 1906.
  4. Е. Пчелов. Романовы. История великой династии
  5. Дневник зверского избиения бояр в столице в 1682 году и избрания двух царей Петра и Иоанна [Пер. А. Василенка] // Рождение империи. – М.: Фонд Сергея Дубова, 1997. – С. 9-20.
  6. Екатерина Алексеевна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Новодевичий монастырь в русской культуре: материалы научной конференции 1995 г. ГИМ, 1998. С. 97

Література
  • Борис Антонов. Русские цари. Издательство «П-2», Санкт-Петербург, 2008
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.