Феодосія Олексіївна

Феодосія Олексіївна (нар. 29 березня [8] квітня 1662[2] пом. 14 [25] грудня 1713) — московська царівна, десята дитина в сім'ї московського царя Олексія Михайловича і його першої дружини Марії Милославської.

Феодосія Олексіївна
Народилася 29 березня 1662(1662-03-29)
Москва, Московське царство
Померла 14 грудня 1713(1713-12-14) (51 рік)
Поховання Alexandrov Kremlind
Діяльність черниця
Знання мов давньоруська
Конфесія православ'я
Рід Романови
Батько Олексій Михайлович[1]
Мати Милославська Марія Іллівна[1]
Брати, сестри Петро I Олексійович, Софія Олексіївна, Наталія Олексіївна (дочка Олексія Михайловича), Євдокія Олексіївнаd, Катерина Олексіївна, Марія Олексіївна (царівна), Марфа Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd

Життєпис

Царівна Феодосія Олексіївна народилася в Москві.

Мабуть, була названа на честь сестри своєї бабці Євдокії — Феодосії Стрешнєвої.

За старовинним звичаєм, виховувалася в царському теремі разом зі своїми сестрами, до яких була дуже прив'язана. Серед її якостей сучасники відзначали рідкісну скромність, схильність до самопожертви і потреба бути корисною своїм близьким.

В 1683 році іноземець так її описує: «Феодосія, молодша царя Федора і старше Івана; в даний час проживає у своєї тітки Тетяни; побожна, як черниця»[3].

Життя Феодосії не було насичене подіями, вона трималася в стороні від придворних інтриг, як і інші її сестри, що цілком влаштовувало Петра I. У 1698 році прийняла чернечий постриг з ім'ям Сусанна.

Прожила досить довге на той час життя, переступивши п'ятдесятирічний поріг. Похована в церкві Стрітення Господнього в Олександрівській Слободі в одному склепі з сестрою Мартою, згідно зі своїм заповітом. До наших днів ця усипальниця не збереглася.

Родина

Чоловік: Костянтин Іванович Бичков (1658—1709) хрещеник царя Олексія Михайловича і царівни Ірини Михайлівни.

Дочки:

  • Феодосія Костянтинівна (нар. 1685) — одружена з польським послом у Москві князем Костянтином Юрійовичем Воронецьким (1677—1727).
  • Софія Костянтинівна (1687—1745) — одружена тричі: князь Юрій Володимирович Долгоруков (1664—1708), убитий під час Булавінського бунту; князь Андрій Никифорович Оболенський (1679—1715); Шереметьєв Іван Петрович (1685—1750).
  • Марія Костянтинівна — одружена з окольничим Федором Яковичем Собакіним.
  • Ганна Костянтинівна (1695 — вбилася 1718) — заміжня з Абрамом Федоровичем Лопухіним (його 3-тя дружина), братом цариці Євдокії Федорівни, страчений Петром I за участь у змові (8 грудня 1718 р.)[4].

Генеалогія

Література

  • Григорян В. Г. Романовы. Биографический справочник. — Москва: АСТ, 2007.

Посилання

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Родословная книга Всероссійскаго дворянства. // Составилъ В. Дурасов. — Ч. I. — Градъ Св. Петра, 1906.
  3. Дневник
  4. Сост. Ф. А. Бычков. Родословная рода князей и дворян Бычковых-Ростовских. СПб. 1880 г. стр. 19; 25.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.