Католицька церква в Хорватії

Като́лицька це́рква в Хорва́тії — найбільша християнська конфесія Хорватії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 3 867 000

католиків (73,53% від усього населення)[1]. Існувало 15 діоцезій, які об'єднували 1603
церковних парафій.  Кількість  священиків — 2329
(з них представники секулярного духовенства — 1496
Като́лицька це́рква в Хорва́тії

Деномінація: Католицька церква
Країна:  Хорватія
Католики:

3 867 000

осіб (2004; 73,53%)
Діоцезії: 15
Парафії: 1603
Священики: 2329
Католицька церква в Хорватії на Вікісховищі

, члени чернечих організацій — 833

), постійних дияконів — 1

, монахів — 1018

, монахинь — 3288

.

Окрім церкви римського обряду діє Хорватська греко-католицька церква, що налічує близько 6200 вірних (0,14 %).

Історія

З раннього періоду існування незалежної хорватської держави (IX століття) вона було тісно пов'язане з латинським Заходом. При першому хорватському королеві Томіславі I відбулися два сплітські церковні собори, які вирішували питання про допустимість богослужіння слов'янською мовою. Незважаючи на рішення, винесені на користь латини, слов'янське богослужіння продовжувало існувати паралельно з латинським і являло собою римську месу, що служать на церковнослов'янською і з богослужбовими книгами на глаголиці . Глаголицький обряд остаточно зник з ужитку в середині XX століття.

Після Великого церковного розколу хорватська церква зберегла сопричастя з римським єпископом, незважаючи на тісні політичні зв'язки з Візантією. Після втрати країною незалежності хорватська церква користувалася істотною автономією в складі спочатку Угорського королівства, а потім Австро-Угорщини. В 1687 році хорватський парламент офіційно проголосив святого Йосипа покровителем країни.

Після розпаду Австро-Угорщини Хорватія увійшла до складу Югославії, де міжнаціональні протиріччя між хорватами-католиками, сербами-православними і боснійськими мусульманами поглиблювалися релігійними та приводили до конфліктів, останнім з яких за часом стали Війна в Хорватії (1991-1995) та Боснійська війна. В ході військових дій було зруйновано велику кількість католицьких і православних храмів. Потоки біженців (сербів з Хорватії, хорватів з Боснії та Герцеговини) привели до істотної зміни етно-конфесійної картини.

Після здобуття Хорватією незалежності була заснована Хорватська конференція католицьких єпископів. У 1997 році створено Хорватське католицьке радіо.

Сучасний стан

Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує громадське фінансування і користується від держави низкою привілеїв. Ряд католицьких свят оголошено державними (Богоявлення - 6 січня, Успіння Богородиці - 15 серпня, День всіх святих - 1 листопада, Різдво - 25 грудня, День святого Стефана - 26 грудня), проте в Конституції країни обумовлено, що громадяни, які сповідують іншу релігію, мають право замінювати католицькі свята на свята своєї конфесії, не виходячи на роботу в ці дні.

У державних школах існують уроки релігійного навчання, але вони не обов'язкові до відвідування. У країні існує Хорватське католицьке радіо, щонеділі по центральному телеканалу йде пряма трансляція меси з одного з хорватських храмів.

Структура

Католицька церква в країні включає в себе 4 митрополії, одну архідієцезію прямого підпорядкування та 11 дієцезій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архідієцезію-митрополію Загреб а, столиці країни. В наш час[коли?] титул примаса Хорватії належить кардиналу Йосипу Бозаничу. Архідієцезія Задара не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і перебуває в прямому управлінні Святого Престолу. Архідієцезія-митрополія Спліт-Макарська має у своєму складі також і дієцезію Котора в сусідній Чорногорії. Архідієцезія Джаково-Осієк з 2008 року має у своєму складі католицьку Сремську дієцезію в Сербії. У Хорватії організований військовий ординаріат, призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу Конференції католицьких єпископів Хорватії.

Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті Крижевці становить Хорватську греко-католицька церкву, чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії Боснії і Герцеговини.

Сім хорватських соборів мають почесний статус «малої базиліки» [2]:

Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці і санктуарій Святого Йосипа в Дубоваце (поруч з Карловацем) мають статус національних святинь, є центрами паломництв.

Статистика по дієцезіях (дані 2004 року)[3]:

Дієцезія Статус Митрополія Обряд Кількість вірних Кількість священиків Кількість парафій Кафедральний собор
Архідієцезія Загреба Zagreb митрополія   латинський 1 455 983 722 312 Кафедральний собор Загреба
Вараждин Varaždin дієцезія Загреб латинський 373 874 152 104 Собор Вознесіння Діви Марії, Вараждин
Беловар-Крижевці Bjelovar-Križevci дієцезія Загреб латинський       Собор Святої Терези Авільської, Беловар
Сисак Sisak дієцезія Загреб латинський       Собор Воздвиження Святого Хреста, Сисак
Архідієцезія Джаково-Осієк Djakovo — Osijek митрополія   Латинський 460 310 267 180 Собор Святого Петра, Джаково
Пожега Požega дієцезія Джаково-Осієк латинський 286 796 116 105 Собор святої Терези Авільської, Пожега
Рієка Rijeka митрополія   латинський 213 650 107 90 Собор святого Віта, Рієка
Госпич-Сень Gospić — Senj дієцезія Рієка латинський 81 000 51 85 Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії, Госпич
Крк Krk дієцезія Рієка латинський 36 824 70 51 Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Крк
Дієцезія Пореч-Пула Poreč — Pula дієцезія Рієка латинський 168 699 108 134 Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, Пореч
Спліт-Макарська Split — Makarska митрополія   латинський 464 329 353 186 Собор святого Дуе, Спліт
Дубровник Dubrovnik дієцезія Спліт-Макарська латинський 76 500 89 61 Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Дубровник
Хвар Hvar дієцезія Спліт-Макарська латинський 23 019 45 46 Собор Святого Стефана, Хвар
Шибеник Šibenik дієцезія Спліт-Макарська латинський 110 500 102 74 Собор святого Іакова, Шибеник
Задар Zadar архідієцезія   латинський 158 344 103 117 Собор святої Анастасії, Задар
Крижевці Križevci дієцезія Загреб візантійський 15 311 38 34 Греко-католицький Собор святої Трійці, Крижевці

Примітки

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Хорватії

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.