Катуньчик темний
Кату́ньчик темний[2] (Leucosticte atrata) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Ендемік США[4]. Утворює надвид із сибірським, сивоголовим і рожевим катуньчиком.
? Катуньчик темний | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Leucosticte atrata Ridgway, 1874 | ||||||||||||||||||||
Ареал поширення виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 20,7-32 г. Лоб, обличчя і горло чорні, верхня частина тіла темно-бура, крила і хвіст чорні, живіт коричневий з рожевуватим відтінком. Махові і покривні пера крил рожеві. Гузка білувата, тім'я і скроні попелясто-сірі. Забарвлення самичок менш яскраве. Дзьоб і лапи чорні, очі темно-карі[5][6].
Поширення і екологія
Темні катуньчики поширені у регіоні Великого Басейну та в Скелястих горах, навколо Великого Солоного озера. Гніздяться лише в окремих гірських районах (на півдні Монтани, на півночі Невади, на заході Вайомінгу та на півночі Юти), в негніздовий період поширені на значно більшій території. Живуть на кам'янистих схилах гір, серед скель, вище верхньої межі лісу, у високогірній тундрі. Зустрічаються на висоті від 2600 до 3600 м над рівнем моря.
Поведінка
У негніздовий період темні катуньчики утворюють великі зграї, до яких долучаються інші види птахів (зокрема сивоголові і рожеві катуньчики). Вони живляться переважно насінням трав, а також іншими частинами рослин. Влітку іноді харчуються комахами. Сезон розмноження триває з червня по серпень. Гніздо, яке будує лише самичка, має чашоподібну форму, хроблене з трави, корінців, лишайників і моху, встелене шерстю і пір'ям. Воно розміщується на землі або серед каміння. У кладці 3-6 яєць, інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 3 тиждень. І самці, і самички піклуються про них ще протягом 2 тижнів.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція темних катуньчиків становить близько 15000 птахів. Їм загрожує зміна клімату, яка маже знищити середовище їх проживання — високогірну тундру. У період з 1970 по 2014 рік популяція темних катуньчиків зменшилась на 95%.
Галерея
- Зграя темних катуньчиків
- Темний катуньчик
- Темний катуньчик
Примітки
- BirdLife International (2016). Leucosticte atrata.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 листопада 2021.
- Johnson, Richard E. (2002). Black Rosy-Finch. The Birds of North America Online (Birds of North America, The Cornell Lab of Ornithology). doi:10.2173/bna.678. Процитовано 4 липня 2011.
- Ottaviani, Michel (2008). Monographie des Fringilles, Volume 1: Fringillinés - Carduélinés: Histoire Naturelle et Photographies (фр.). France: Editions Prin. ISBN 978-2-909136-20-2.
- Wright, Rick. Notes on Rosy-Finch Taxonomy, Distribution, and Identification. Arizona Field Ornithologists. Процитовано 4 липня 2011.