Катуньчик сивоголовий

Кату́ньчик сивоголовий[3] (Leucosticte tephrocotis) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в США, Канаді і Росії.

?

Самець сивоголового катуньчика (острів Святого Павла)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	В'юркові (Fringillidae)
Підродина:	Щигличні (Carduelinae)
Рід:	Катуньчик (Leucosticte)
Вид:	Катуньчик сивоголовий

Біноміальна назва

Leucosticte tephrocotis
(Swainson, 1832)

Ареал поширення виду Осіле проживання Гніздування Зимування

Підвиди

L. t. maxima Brooks, WS, 1915
L. t. griseonucha (Brandt, JF, 1842)
L. t. umbrina Murie, 1944
L. t. littoralis Baird, SF, 1869
L. t. tephrocotis (Swainson, 1832)
L. t. dawsoni Grinnell, 1913
L. t. wallowa Miller, AH, 1939

Синоніми

Linaria tephrocotis Swainson, 1831[2]

Посилання

Вікісховище:	Leucosticte tephrocotis
Віківиди:	Leucosticte tephrocotis
ITIS:	179215
МСОП:	22720482
NCBI:	217134
Fossilworks:	369417

Опис

Довжина птаха становить 14-18 см, вага 22-60 г, розмах крил 33 см. у дорослих птахів спина і груди коричневі, нижня частина тіла і крила рожевуваті. Лоб і горло чорні, верхня частина голови сіра. Лапи короткі. чорні. хвіст довгий, роздвоєнний. У представників підвиду L. t. wallowa вся голова сіра. Представники підвидів L. t. griseonucha і L. t. umbrina досягають довжини 17-21 см і ваги 41-60 г.

Самець сивоголового катуньчика

Таксономія

Сивоголовий катуньчик був описаний британським орнітологом Вільямом Джоном Свенсоном в 1932 році. Він утворює надвид з сибірським, темним і рожевим катуньчиком[4][5].

Підвиди

Виділяють шість підвидів:[6]

L. t. maxima Brooks, WS, 1915 — Командорські острови;
L. t. griseonucha (Brandt, JF, 1842) — Алеутські острови, острів Кадьяк і Аляска (за винятком півночі і сходу);
L. t. umbrina Murie, 1944 — острова Прібилова, Холл і Святого Матвія[7];
L. t. littoralis Baird, SF, 1869 — східна Аляска і західна Канада;
L. t. tephrocotis (Swainson, 1832) — північна Аляска, захід центральної Канади, північний захід штату Монтана;
L. t. dawsoni Grinnell, 1913 — східна Каліфорнія;
L. t. wallowa Miller, AH, 1939 — північно-східний Орегон.

Самичка сивоголового катуньчика (Нью-Мексико)

Поширення і екологія

Сивоголові катуньчики мешкають на островах Берингового моря, в Алясці, на заході Канади і США. Представники підвидів L. t. maxima, L. t. griseonucha і L. t. umbrina є осілими. Популяції, що мешкають в Скелястих горах Канади і США взимку мігрують на південь. Сивоголові катуньчики живуть в тундрі, на високогірних луках, на осипах і пустищах.

Поведінка

У негніздовий період сивоголові катуньчики утворюють великі зграї до 1000 птахів, до яких долучаються снігові пуночки, лапландські подорожники і рогаті жайворонки. Вони мігрують на південь восени, а повертаються ранньої весни, до танення снігу. Сивоголові катуньчики гніздяться в горах, на великий висоті. Гніздування починається в середині червня. Гніздо, яке будує лише самичка, має чашоподібну форму, зроблене з трави, корінців, лишайників і моху, встелене шерстю і пір'ям. Воно розміщується на землі або серед каміння. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 2-3 тиждень. І самці, і самички піклуються про них ще протягом 2 тижнів.

Влітку сивоголові катуньчики живляться переважно комахами, а влітку — насінням трав. Під час сезону розмноження у самців і у самиць збільшується воло, в якому птахи накопичують їжу, щоб нагодувати пташенят.

Галерея

Самичка (Британська Колумбія)
Самець (Мінесота)

Примітки

BirdLife International (2016). Leucosticte tephrocotis.
Swainson, William; Richardson, John (1831). Fauna Boreali-Americana (англ.). Part Second, The Birds. London, UK: John Murray. с. 267. Процитовано 24 квітня 2017.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gray-crowned Rosy-Finch. Birds of North America, The Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bna.559. Процитовано 3 липня 2011.
Wright, Rick. Notes on Rosy-Finch Taxonomy, Distribution, and Identification. Arizona Field Ornithologists. Процитовано 4 липня 2011.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 листопада 2021.
Murie, Olaus J. (1944). Two New Subspecies of Birds from Alaska. The Condor 46 (3): 121–123. JSTOR 1364278. doi:10.2307/1364278. Процитовано 21 лютого 2017.

Посилання

Поштова марка з Канади із зображенням сивоголового катуньчика (RangeMap)
Gray-crowned Rosy-Finch photo gallery VIREO
Photo-High Res; Article – bird-friends.com - Pictures of "Gray Crowned Rosy Finch"

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Leucosticte tephrocotis.

[SwainsonRichardson1831-2] Swainson, William; Richardson, John (1831). Fauna Boreali-Americana (англ.). Part Second, The Birds. London, UK: John Murray. с. 267. Процитовано 24 квітня 2017.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[bna-4] Gray-crowned Rosy-Finch. Birds of North America, The Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bna.559. Процитовано 3 липня 2011.

[azfo-5] Wright, Rick. Notes on Rosy-Finch Taxonomy, Distribution, and Identification. Arizona Field Ornithologists. Процитовано 4 липня 2011.

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 листопада 2021.

[7] Murie, Olaus J. (1944). Two New Subspecies of Birds from Alaska. The Condor 46 (3): 121–123. JSTOR 1364278. doi:10.2307/1364278. Процитовано 21 лютого 2017.