Тадеуш Кондрусевич
Таде́уш Кондрусе́вич (біл. Тадэвуш Кандрусевіч, пол. Tadeusz Kondrusiewicz, рос. Фаддей Игнатьевич Кондрусевич; нар. 3 січня 1946, Одельськ Гродненського району Гродненської області, Білорусь) — католицький архієпископ-митрополит Мінсько-Могильовський з 21 вересня 2007 по 3 січня 2021 року. В 2002—2007 очолював архідієцезію Матері Божої з центром в Москві.
| Тадеуш Кондрусевич Tadeusz Kondrusiewicz | ||
 | ||
 Герб | ||
| Гасло: | Quis ut Deus | |
|---|---|---|
| ||
| 21 вересня 2007 — 3 січня 2021 | ||
| Обрання: | 21 вересня 2007 | |
| Інтронізація: | 10 листопада 2007 | |
| Конфесія: | Католицтво | |
| Церква: | Римо-католицька церква | |
| Попередник: | Казимір Свіонтек | |
| Наступник: | Йосиф Станєвський | |
| ||
| 11 лютого 2002 — 21 вересня 2007 | ||
| Обрання: | 11 лютого 2002 | |
| Наступник: | Паоло Пецці | |
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого і Каунаська духовна семінарія | |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Народження: | 3 січня 1946 (76 років) Одельськ Гродненського району Гродненської області (Білорусь | |
| Батько: | Ігнатій | |
| Мати: | Анна | |
| Священство: | 31 травня 1981 | |
| Єп. хіротонія: | 20 жовтня 1989 | |
|
Нагороди: | ||
Біографія
Народився 3 січня 1946 р., в селі Одельськ Гродненського району Гродненської області (Білорусь).
- Навчався на фізико-математичному факультеті Гродненського педагогічного інституту, з якого пішов через звинувачення в регулярному відвідуванні церкви.
- В 1970 р. закінчив Ленінградський політехнічний інститут (енергомашинобудівний факультет) (з відзнакою).
- В 1981 р. — Каунасську духовну семінарію (з відзнакою).
- В 1985 р. отримав ступінь ліценціата богослов'я
- В 1988 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора богослов'я.
- 1970—1976 рр.. — Працював інженером на Вільнюському заводі шліфувальних верстатів. У складі групи інженерів винайшов спеціальний високошвидкісний шліфувальний верстат для Волзького автозаводу.
- 31 травня 1981 року був рукоположений у священики.
- 1981 — 1986 рр.. — Вікарій в храмі св. Терези в Вільнюсі і в каплиці Божої Матері Милосердя.
- 1986 — 1987 рр.. — Вікарій парафії Божої Матері Кармелітській (м. Друскінінкай, Литва).
- 1987 — 1988 рр.. — Вікарій парафії Святого Духа (м. Вільнюс).
- З 13 лютого 1988 р. — настоятель парафій Божої Матері Ангельської і св. Франциска Ксаверія (м. Гродно).
- 25 липня 1989 р. Папою Іваном Павлом II призначений титулярним єпископом Іппон-Зарітським (10 травня 1989 — 11 лютого 2002) і апостольським адміністратором Мінської дієцезії.
- 13 квітня 1991 р. призначений архієпископом, апостольським адміністратором для католиків латинського обряду Європейської частини Росії (з 1999 р. — для католиків латинського обряду півночі Європейської частини Росії).
- 1994—1999 рр.. — Член Конгрегації східних церков (Ватикан).
- З 1995 р. — член Ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями при Президенті Російської Федерації.
- 1996—2001 рр.. — Член Папської Ради з питання пасторство служби охорони здоров'я (Ватикан).
- З 2 березня 1999 р. по 2005 р. — голова Конференції католицьких єпископів Російської Федерації.
- 11 лютого 2002 р., коли апостольська адміністратура була зведена в ранг архідієцезії з назвою «архідієцезія Матері Божої (з центром) в Москві» — (лат. Archidioecesis Moscoviensis Matris Dei) — призначений її ординарієм, архієпископом-митрополитом.
- Станом на 2007 рік є членом Папської ради «Справедливість і мир» і членом Конгрегації у справах духовенства.
- 30 червня 2011 року призначений[1] апостольським адміністратором Пінської дієцезії замість кардинала Казимира Свентек.
Під час Протестів у Білорусі 2020 фактично став підтримувати мітингарів, заявивши, що «Нове покоління хоче жити по-новому».[2] 31 серпня його не пропустили на територію Білорусі, а Лукашенко заявив, що Кондрусевич виконує «завдання Польщі». 14 вересня стало відомо про невизнання з боку Держприкордонслужби Республіки Білорусь паспорта громадянина Білорусі Кондрусевича Тадеуша[3].[4] Генеральний вікарій Мінсько-Могильовської архиєпархії Католицької церкви Білорусі єпископ Юрій Кособуцький заявив, що в Республіці Білорусь відбувається переслідування церкви.[5]. Пізніше Конференція католицьких єпископів Білорусі констатувала, що заборона на в'їзд в Республіку архієпископу Тадеушу Кондрусевичу суперечить чинному законодавству Республіки Білорусь.[6]
3 січня 2021 року, в день 75-річчя Митрополита Тадеуша Кондрусевича, Папа Римський Франциск прийняв його зречення і одночасно призначив Апостальським Адміністратором sede vacante Мінсько-Могильовської митрополичої катедри Казиміра Великосельця титулярного єпископа Бланда Юлії і помічника Пінської дієцезії[7].
Нагороди
- Почесний Конвентуальний капелан Великого хреста Мальтійського ордена — Cappellano Gran Croce Conventuale «ad honorem» (2009)[8][9]
- Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»[10]
- Нагрудний знак «200 років МВС Росії»[11]
- «Doctoratum in Sacra Teologia, honoris causa», St. Mary's Seminary and University, Baltimore (USA), 2.03.1993.
- «Doctor of Humane Letters, honoris causa», Catholic University of America, Washington (USA), 8.03.1993.
- Почесна медаль імені святого брата Альберта (Варшава, Польща, 2008 рік) — за пастирську, благодійну та екуменічну діяльність[12]
Примітки
- NOMINA DELL'AMMINISTRATORE APOSTOLICO AD NUTUM SANCTAE SEDIS DI PINSK (BIELORUSSIA). Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 8 липня 2011.
- МОНИТОРИНГ СМИ: «Новое поколение хочет жить по-новому». Интервью Якова Кротова с Тадеушем Кондрусевичем — Credo.Press. credo.press. Процитовано 3 вересня 2020.
- Тадеуш Кондрусевич приехал в Литву (рос.). Хартія 97. Процитовано 14 вересня 2020.
- Главе Католической Церкви в Беларуси сообщили о признании его паспорта «недействительным» — Credo.Press. credo.press. Процитовано 14 вересня 2020.
- МОНИТОРИНГ СМИ: «Факты говорят, что происходит преследование Церкви». Интервью генерального викария Минско-Могилёвской архиепархии КЦБ еп. Юрия Кособуцкого — Credo.Press. credo.press. Процитовано 14 вересня 2020.
- Католики Минска совершили крестный ход, чтобы остановить «гонения на Церковь» и вернуть своего предстоятеля — Credo.Press. credo.press. Процитовано 15 вересня 2020.
- Rinunce e nomine. press.vatican.va. Процитовано 4 січня 2021.
- Тадеуш Кондрусевич принят в Мальтийский рыцарский монашеский орден. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 8 липня 2011.
- Митрополит Тадеуш Кондрусевич будет награждён орденом Великого Креста[недоступне посилання з травня 2019]
- Годовщина Высшей Духовной Семинарии в Санкт-Петербурге. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 липня 2011.
- Россия. Митрополит Тадеуш Кондрусевич награждён нагрудным знаком «200 лет МВД России». Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 7 вересня 2010.
- Митрополит Тадеуш Кондрусевич награжден медалью святого Альберта