Качаловський Євген Вікторович
Євген Вікторович Качаловський (нар. 20 березня 1926, місто Катеринослав, тепер Дніпро — 28 вересня 2011, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського обкому КПУ. Член ЦК КПУ (1971–1990). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (квітень 1980 — квітень 1983). Член Політбюро ЦК КПУ (квітень 1983 — лютий 1990). Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го і 11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989–1991). Член ЦК КПРС (1981–1990).
Качаловський Євген Вікторович | |
---|---|
| |
Народився |
20 березня 1926 Катеринослав, Українська СРР, СРСР |
Помер |
28 вересня 2011 (85 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна |
СРСР Україна |
Національність | українець |
Діяльність | державний діяч, політик |
Alma mater | Дніпровський національний університет залізничного транспорту |
Знання мов | російська |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився в родині службовця. Трудову діяльність розпочав у 1942 році механіком з ремонту вимірювальної апаратури на заводі у місті Новосибірську.
У 1948 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.
У 1948–1952 роках — помічник машиніста, машиніст, бригадир комплексної бригади, заступник начальника паровозного депо станції Пологи Запорізької області. У 1950–1952 роках — у спеціальному відрядженні на залізниці Китайської Народної Республіки. У 1952–1962 роках — заступник начальника, головний інженер, начальник локомотивного депо станції Нижньодніпровськ-Вузол.
У 1962–1967 роках — директор Дніпропетровського електровозобудівного заводу.
У 1967–1970 роках — голова виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих.
У 1970 — 12 квітня 1974 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.
12 квітня 1974 — 29 червня 1976 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
29 червня 1976 — 4 лютого 1983 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
2 лютого 1983 — 14 грудня 1989 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів Української РСР.
З 1990 року — на пенсії в Києві.
Нагороди
- два ордени Леніна (…, 19.03.1986)
- орден Жовтневої революції
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- медалі