Кашатазький район

Кашатазький район (вірм. Քաշաթաղի շրջան) — адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Де-юре район є частиною Азербайджану, в адміністративному поділі якого відповідає Лачинському, Кубатлинському та Зангеланському районам.

Кашатазький район

Քաշաթաղի շրջան

Районний центр Бердзор
Найбільше місто Бердзор
Країна Нагірно-Карабаська Республіка
(де-юре Азербайджан)
Офіційна мова вірменська
Населення
 - повне 8 500[1]
 - густота 2.89
Площа
 - повна 3 376 км²
Часовий пояс UTC+4
Дата заснування 2 грудня 1993
Дата ліквідації 1 грудня 2020
Вебсайт qashatagh.info
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кашатазький район

Адміністративний центр Бердзор (Лачин).

Географія

На південному сході межує з Гадрутським районом, на сході з Шушинським районом, на північному сході з Аскеранським районом, на півночі з Мартакертським районом, на північному заході з Шаумянівським районом, на заході з Сюніком, а на півдні з Іраном.

Район розташований на заході та південному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Попри те, що район є найбільшим у Республіці, густота населення є однією з найменших. Найбільшими річками є: Аракс, Воротан, Акарі, Ахавно та Вохджі. Серед інших річок слід зазначити такі: Цав, Хдранц, Єгвард, Царадзор, Каркарот, Хрогет, Хочантс, Ахбрагет, Вахазно, Хачгетік, Покр Акарі та Інджа. Переважна більшість річок є притоками Акарі, яка є лівим притоком Араксу. Інші річки самі є лівими притоками Араксу.

Транспорт

Автомобільний

Через Кашатазький район проходить найякісніша траса в Нагірному Карабасі. Вона з'єднує Степанакерт та Єреван. Під час війни цю дорогу називали «доро́гою життя», оскільки саме дорога через Лачинський коридор у 1992 р. зняла блокаду з Нагірного Карабаху.

У зв'язку з тим, що район великий, а щільність населення мала, інших доріг високої якості в районі нема. Але влада НКР запевнила місцеве населення, що дороги будуть побудовані, принаймні хоча б одна, що буде просікати весь район з півночі на південь.

З 2010 р. запроваджені автобусні маршрути з районного центру Бердзору до Ковсакана, Шалуа та Єзнаґомера.

Залізничний

На півдні району проходить залізнична гілка Мегрі Міджнаван — Горадіз та Капан — Міджнаван, які остаточно припинили своє функціонування на початку 1990-их рр. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.

Населення

Фактично майже все населення району складається з біженців та внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до перепису населення НКР у 2005 році, населення району становить 9 763 осіб. Район складається з трьох міст: Бердзор, Міджнаван та Ковсакан, а також з близько 100 сіл.

Пам'ятки історії та архітектури

Монастир Цицернаванк
  • Монастир Ціцернаванк;
  • Монастир Арахіш;
  • Монастир Дзохадзор;
  • Фортеця Воротнаберд;
  • Фортеця Крваберд;
  • Фортеця Шушанц;
  • Монастир Амутех;

та інші

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.