Ціцернаванк

Agoglan (азерб. Agoglan) — вірменський монастир, що розташований у однойменному селі Лачiнського району Азербайджан [1]. Монастир розташований в ущелині річки Ахавно, за 5 км від Сюніка.

Agoglan
азерб. agoglan
Вигляд на монастир
39°38′38″ пн. ш. 46°24′31″ сх. д.
Країна
🇦🇿
Район Лачiнский
Конфесія Вірменська апостольська церква
Єпископство Карабахская єпархія
Тип монастир і базиліка
Тип будівлі базиліка
Стиль вірменська архітектура
Дата заснування IV століття
Статус  діючий
Agoglan
Agoglan (Азербайджан)
 Медіафайли у Вікісховищі

Датується IV—VI століттями та визнаний вірменським прикладом східного архітектурного типу[2]. Знаходився у області Ахаечк Сюніка. Церква Св. Георгія Змієборця відкрита після реставрації в 1999—2000 рр.[3]

Історія

Коли побудували Ціцернаванк, він лежав у провінції Ахаечк, одному з 12 регіонів історичних вірменських провінцій і князівства Сюнік (Сівнік). До XV століття Ахаечк була розділена на два райони: північна частина називалася Хозораберд, а південна половина, що містить Ціцернаванк, називається Кашатаг[4].

Вважається, що базиліка Ціцернаванку містила мощі святого Георгія Змієборця. В минулого монастир належав монастирю Татев і фігурує як помітний релігійний центр XIII століття — історик Степанос Орбелян і єпископ Товма Ванандеці (1655).

У 1613 р. фортечні стіни монастиря було відремонтовано та побудовано арочні ворота — будівля з написом вірменською мовою цього закону зникли в період між 1989 і 1992 роками, коли регіон знаходився під контролем Азербайджану.[5] Церква та її дзвіниця були відремонтовані в 1779 р. Напис на будівлі вірменського запису цього оновлення, зник у 1967 році[6].

У XIX столітті він служив як парафіяльна церква для сусіднього поселення Зейва і став називатися Святий Стефанос. Жителі села Зейва втекли з країни в 1905 р., коли відбувалися вірмено-татарські погроми 1905-1907 рр.. За радянських часів село було перейменовано на Гусулу і церква не використовувалася, але збереглася як історична пам'ятка[7].

Архітектура

Монастир не має ранніх написів на будівлі, але на основі його появи він, імовірно, був побудований в три основні етапи. Його ранні форми, як видається були простою прямокутною базилікою, без апсиди. На основі стилю дверних прорізів у її південній стіні, ця будівля датується до V—VI століття нашої ери.[8] Однак, за альтернативною тезою, будівля була ще в III столітті н.е., і припускається, що це був дохристиянський храм.[9] На другому етапі будівництва, були додані без вікон апсиди (збудовані всередині східної частини прямокутного інтер'єру) і верхньої частини зовнішньої стіни. Можливо, це сталося в VI столітті. У цей період, аркади, що відокремили внутрішню неф від проходів, ймовірно, ще були побудовані з деревини. У третьому періоді будівництва, кам'яні колони і арки замінили їх. На основі стилю столиць, це сталося в період з кінця VI столітті та на початку X століття.[10]

Будучи на три нефа базиліки, як і більшість тих, хто у Вірменії V-VI століттях,[11] Центральний неф Ціцернаванку є лише трохи вище бічних нефів, від яких він відокремлений від двох курсів пілястрами. Цей план схожий на серію вірменських базилік як Ерероуйк, Єгвард, Двін, Аштарак (Тіранавор), Текор — в тому, що її інтер'єр складається з трьох проходів і кораблів, центрального і найбільшого, один з яких був відділений від інших стовпів, які також допомагають підтримувати дах.[12]

Етимологія

Існують дві різні думки щодо походження слова Ціцернаванк. Деякі автори стверджують, що назва походить від слова "ціцернак", що вірменською мовою означає птиця "ластівка" , і вказують на колись рясні гнізда ластівок всередині зруйнованої церкви Св. Георгія. Інші вважають, що назва походить від слова "ціцерн", яка вірменською мовою означає "мізинець" — імовірно посилання до мощей святого Георгія, що знаходилися в церкві[13].

Фотогалерея

Посилання

Примітки
  1. Цицернаванк Архівовано 30 липня 2007 у Wayback Machine.(рос.)
  2. Thais.it — Architettura Armena(італ.)
  3. В Цицернаванке праздновали день Святого Георгия Победоносца, Kavkaz.Memo.Ru, 29/9/2003(рос.)
  4. Hewsen, Robert H. (2001). Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press. с. 100–104, 121–123. ISBN 0-226-33228-4.
  5. Karapetian, Samvel. Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh. Yerevan: Gitutiun Publishing House, 2001, p. 145.(англ.)
  6. Hasratyan, Morus. Tsitsernavank. Yerevan: Vneshtorgizdat, 1990, p. 5.(англ.)
  7. В Цицернаванке праздновали день Святого Георгия Победоносца, Kavkaz.Memo.Ru, 29/9/2003.(рос.)
  8. Donabedian, Patrick and Jean-Michel Thierry, Armenian Art. 1989, p. 509.(англ.)
  9. Hasratyan. Tsitsernavank, pp. 5-6.(англ.)
  10. Donabedian and Thierry. Armenian Art, p. 509.(англ.)
  11. Orthodox encyclopedia, ed. by the Patriarch of Moscow and all Russia Alexius II, article "Armenia"
  12. Kouymjian, Dickran. In Search of the History of the Ererouk Basilica Архівовано 25 липня 2008 у Wayback Machine.. Armenian Studies Program at California State University, Fresno. Retrieved May 11, 2008.(англ.)
  13. Tzitzernavank. Documents of Armenian Art/Documenti di Architettura Armena Series. Polytechnique and the Armenian Academy of Sciences. vol. xxi Milan: OEMME Edizioni, 1989(англ.)

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.