Квадратні трикутні числа

У математиці, квадратне трикутне число (або трикутне квадратне число) — число, яке одночасно є трикутним числом і ідеальним квадратом. Існує нескінченно багато таких чисел; декілька перших з них:

0, 1, 36, 1225, 41616, 1413721, 48024900, 1631432881, 55420693056, 1882672131025 послідовність A001110 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS
Квадратне трикутне число 36 зображене як трикутне число та як квадратне числоd.

Детальні формули

Якщо позначити Nk для k-го квадратного трикутного числа, а sk і tk прийняти за сторони відповідного квадрата і трикутника, тоді

Далі позначаємо трикутний корінь трикутного числа N = n(n + 1)2 як n. З цього визначення та квадратичної формули,

Тому, N є трикутним числом (для цілого n) тоді й лише тоді, коли 8N + 1 є квадратом. Відповідно, квадратне число M2 є трикутним числом тоді й лише тоді, коли 8M2 + 1 є квадратом, тобто, коли існують числа x і y, для яких x2 − 8y2 = 1. Це є випадком рівняння Пелля для n = 8. Всі рівняння Перря мають тривіальні рішення x = 1, y = 0 для будь-якогоn; це також називається нульовим рішенням, та індексується як (x0, y0) = (1,0). Якщо (xk, yk) позначає k-те нетривіальне рішення будб-якого рівняння Пелля для конкретного n, воно може бути зображено методом спуска, тобто

Тому існує нескінченність рішень для будь-якого рівняння Пелля, для якого існує одне нетривіальне рішення, що залишається правильним для будь-якого n, яке не є квадратом. Перше нетривіальне рішення для n = 8 легко знайти: це (3,1). Рішення (xk, yk) для рівняння Пелля для n = 8 дає квадратне трикутне число та його квадратний та трикутний корінь, а саме:

Тому першим квадратним трикутним числом, отриманим від (3,1), є 1, а наступним, отриманим від 6 × (3,1) − (1,0) = (17,6), є 36.

Послідовності Nk, sk і tk є відповідно послідовностями OEIS A001110, A001109 і A001108.

Леонард Ейлер 1778 року визначив точну формулу[1][2]:12–13

Інші еквівалентні формули (отримані деталізацією цієї формули), які можуть бути зручними, включають

Відповідні детальні формули для sk і tk є наступними:[2]:13

Рівняння Пелля

Проблема пошуку квадратних трикутних чисел зводиться до рівняння Пелля наступним чином.[3]

Кожне трикутне число має форму t(t + 1)2, тому потрібно шукати такі цілі числа t, s, що

Трансформуючи, отримуємо

а тоді, підставляючи x = 2t + 1 і y = 2s, отримуємо Діофантове рівняння

яке є окремим випадком рівняння Пелля. Це конкретне рівняння вирішується числом Пелля Pk, а саме[4]

а тому всі рішення можна записати як

Існує багато тотожностей щодо числа Пелля, і ці тотожності транслюються у тотожності щодо квадратних трикутних чисел.

Рекурентні співвідношення

Існують рекурентні співвідношення для квадратних трикутних чисел, так само як і для сторін їх квадратів і трикутників. Маємо[5]:(12)

Маємо[1][2]:13

Інші характеристики

Всі квадратні трикутні числа мають форму b2c2, де bc є наближенням до ланцюгового дробу для 2.[6]

А. В. Сільвестер надав наступний короткий доказ, що існує нескінченність квадратних трикутних чисел:[7]

Якщо n-не трикутне число n(n + 1)2 є квадратним, то і більше 4n(n + 1)-не трикутне число є таким, оскільки:

Ми знаємо, що цей результат має бути квадратним числом, оскільки він є результатом множення трьох квадратів: 4, n(n + 1)2 (початкове квадратне трикутне число) та (2n + 1)2.

Трикутні корені tk є одночасно на одиницю менші квадрата і є подвоєним квадратом, якщо k є парним числом, та одночасно є квадратом і на одиницю менше подвоєного квадрату, якщо k непарним числом. Так,

49 = 72 = 2 × 52 − 1,
288 = 172 − 1 = 2 × 122, і
1681 = 412 = 2 × 292 − 1.

У кожному випадку, два використані квадратні корені при множенні дають sk: 5 × 7 = 35, 12 × 17 = 204, і 29 × 41 = 1189.[джерело?]

Додатково:

36 − 1 = 35, 1225 − 36 = 1189, and 41616 − 1225 = 40391. Іншими словами, різниця між двома послідовними квадратними трикутними числами є квадратним коренем іншого квадратного трикутного числа.[джерело?]

Функція, яка генерує квадратні трикутні числа:[8]

Числові дані

По мірі зростання k, співвідношення tksk наближається до 2 1.41421356, а співвідношення послідовних квадратних трикутних чисел наближається (1 + 2)4 = 17 + 122 33.970562748. Таблиця нижче дає значення k між 0 та 11, які охоплюють всі квадратні трикутні числа до 1016.

k Nk sk tk tksk NkNk − 1
0 0 0 0
1 1 1 1 1
2 36 6 8 1.33333333 36
3 1225 35 49 1.4 34.027777778
4 41616 204 288 1.41176471 33.972244898
5 1413721 1189 1681 1.41379310 33.970612265
6 48024900 6930 9800 1.41414141 33.970564206
7 1631432881 40391 57121 1.41420118 33.970562791
8 55420693056 235416 332928 1.41421144 33.970562750
9 1882672131025 1372105 1940449 1.41421320 33.970562749
10 63955431761796 7997214 11309768 1.41421350 33.970562748
11 2172602007770041 46611179 65918161 1.41421355 33.970562748

Див. також

Примітки

  1. Dickson, Leonard Eugene (1999) [1920]. History of the Theory of Numbers 2. Providence: American Mathematical Society. с. 16. ISBN 978-0-8218-1935-7.
  2. Euler, Leonhard (1813). Regula facilis problemata Diophantea per numeros integros expedite resolvendi (Легке правило для Діофантових рівнянь, які швидко вирішуються цілими числами). Mémoires de l'Académie des Sciences de St.-Pétersbourg (латинська) 4: 3–17. Процитовано 11 травня 2009. «Згідно з записами, воно було презентовано Санкт-Петербурзькій Академії 4 травня 1778 р.»
  3. Barbeau, Edward (2003). Pell's Equation. Problem Books in Mathematics. New York: Springer. с. 16–17. ISBN 978-0-387-95529-2. Процитовано 10 травня 2009.
  4. Hardy, G. H.; Wright, E. M. (1979). An Introduction to the Theory of Numbers (вид. 5th). Oxford University Press. с. 210. ISBN 0-19-853171-0. «Теорема 244»
  5. Weisstein, Eric W. Square Triangular Number(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
  6. Ball, W. W. Rouse; Coxeter, H. S. M. (1987). Mathematical Recreations and Essays. New York: Dover Publications. с. 59. ISBN 978-0-486-25357-2.
  7. Pietenpol, J. L.; Sylwester, A. V.; Just, Erwin; Warten, R. M. (February 1962). Elementary Problems and Solutions: E 1473, Square Triangular Numbers. American Mathematical Monthly (Mathematical Association of America) 69 (2): 168–169. ISSN 0002-9890. JSTOR 2312558. doi:10.2307/2312558.
  8. Plouffe, Simon (August 1992). 1031 Generating Functions (PDF). University of Quebec, Laboratoire de combinatoire et d'informatique mathématique. с. A.129. Процитовано 11 травня 2009.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.