Кеміне

Кеміне́ (справжнє ім'я Маме́д-велі́, туркм. Mametveli Kemine, нар. бл.1770, Серах — †1840) туркменський поет.

Кеміне
Mämmwetweli Kemine
Мамед-велі Кеміне
Ім'я при народженні Мамед-велі
Mametveli
Народився 1770[1][2][3]
Serakhsd, Q4453720?, Закаспійська область, Російська імперія
Помер 1840[1][2][3]
невідомо
Країна Туркменістан
Національність туркмен
Діяльність поет
Мова творів туркменська

Біографічні дані і творчість

Кеміне (справжнє ім'я Мамед-велі) походить з Сераху, освіту здобув у ісламському медресе в Бухарі.

Кеміне — народний псевдонім, який в перекладі означає приблизно «скромний».

Вірші Кеміне відомі в усній передачі. До нас дійшло бл. 40 творів Кеміне, які вперше видано лише в радянський час.

Поет відомий, перш за все, як гострий соціальний сатирик — у своїх віршах викривав суспільну нерівність, висміював ханів, беків і мулл («Мій Казі», «Бідняк», «Бідність», «Такий» тощо).

Як властиво східній поезії загалом, Кеміне — також автор ліричних віршів про кохання і моралізаторських напучувань.

зразок поезії
ПОРАДА

Не зволікайте, молоді, поринути в цей світ,
На згадку вам солодкий присмак буде
Любіть, живіть і відчувайте, доки літ,
Тоді у вирі ваших бід, краплина щастя зостанеться.

Життя, як дівчина з лиця прекрасна.
У неї сто образ готові для невдах.
Кочівники ж підуть, і швидко лу́на згасне,
Та на піску сліди коліс лишаться.

Тоді промовить Кеміне — ти сумніви облиш,
Помреш і ти, себе сухій землі віддавши.
Твоє майно візьмуть і зважать кожен гріш.
Але ж твоїм синам цей світ задарма дістанеться.

Образ Кеміне в туркменській культурі

Кеміне є популярною фігурою в туркменській культурі. Невідомо достеменно, чи насправді він є автором віршованих творів, які йому приписують, однак точно відомо, що в туркменському фольклорі Кеміне, поруч з Ефенді, Міралі, Ертекі, Алдар-Косе став жартівником і хитруном, про якого складено десятки народних анекдотів і жартів.

У 1992 році, вже після проголошення незалежності Туркменістаном, національна кіностудія «Ылхам» (колишній «Туркменфільм») зняла кінострічку «Кеміне», де представлено оригінальну версію життя поета. Стрічку було відзначено на локальних конкурсах за збереження у кіномистецтві національних традицій.

Видання творів

  • Сайланан эсерлер, Ашгабат, 1959 (туркмен.)
  • Кемине. Стихотворения., М., 1968 (рос.)

Джерела, посилання і література

  1. Swartz A. Open Library — 2007.
  2. Faceted Application of Subject Terminology
  3. NUKAT — 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.